Вінслоу Гомер — Вікіпедія
Ві́нслоу Го́мер (англ. Winslow Homer МФА: [ˈwɪnzloʊ̯ ˈhoʊ̯mɚ]; 24 лютого 1836, Бостон — 29 вересня 1910, Праутс-Нек) — засновник реалістичного живопису США (разом з художником Томасом Ікінсом) в другій половині 19 століття. Живописець і графік. Малював жанрові композиції, марини. Один з перших художників США, що розробляв суто американські сюжети.
Він з родини середнього класу. Був середущим з трьох синів. Навички малювання отримав від матері. Початкову освіту отримав у школі, де не був серед найкращих учнів.
Американське суспільство 19 століття розділяло майже всі забобони і примхи пуританської Англії, а потім і Британії вікторіанської доби. Вважалося шляхетним, щоб жінка грала на музичних інструментах або малювала. От мати Вінслоу і малювала. Приємне те, що вона виховала цікавого художника, який рахувався з нею майже все життя.
Батько мав невелику крамницю. Авантюрний характер батька і бажання розбагатіти швидко призвели до фіаско. Два роки той брав участь у пошуках родовищ золота в Каліфорнії, а потім працював в Лондоні і Парижі, але без успіху. Повернувся без грошей і існував на гроші сімей своїх синів, що було досить ганебно.
Фінансові негаразди батька сильно вплинули на Вінслоу, і той все життя поклав на досягнення стабільного фінансового стану. Вінслоу відмовився навчатися в університеті і довго працював ілюстратором часопису, хоча вже був відомим художником. Адже праця в журналі давала стабільну зарплатню. Цей період збігся з розквітом друкованих видань США, а Гомер (завдяки практиці) став майстром графіки. З 1859 року він переїхав з Бостона до Нью-Йорка. До 1875 року він намалював близько 200 графічних робіт для різних часописів. Деякий час він навчався в Національній академії дизайну (малюнку), що вважалася головним навчальним закладом США подібного профілю. Відсутність фахового художнього навчання примусила його навчатися у художників Фредеріка Рондела і Томаса Сіра Каммінгса. Його наміри поїхати на навчання в Західну Європу не здійснилися.
Як художник починав з майже ідилічних сцен. То це дівчина за читанням («Нова новела», «Дівчина біля вікна»), то це дівчина біля столика, де стоїть екзотична статуетка слона з Азії. Частково теми шляхетного дозвілля багатіїв знайдуть своє відображення і в графічних творах художника.
Його картина «Сільська школа» малює пуританську сільську школу в американській глибинці, де босоногі діти намагаються засвоїти писемність. Аби не занадто голі стіни і незвична стеля, то картину можна було б прийняти за твір російського передвижника. Здається, то були проби пензля, як у письменника початківця — проби пера. Гомер шукав свою тему в мистецтві.
В картині «Літня ніч» присутні дивляться на розбурхане море, як на драматичну виставу. Але в глядацькій залі (на березі) все ще цілком безпечно. Дві дівчини навіть танцюють.
Танці давно закінчилися для рибалки в картині «Тривожний сигнал про туман». Море — ділянка небезпечна, тут смерть гуляє щоденно. І про обережність і нагадав тривожний сигнал. Рибалка підналіг на весла, аби врятуватись.
Справжня трагедія присутня на акварелі «Торнадо-вбивця (Після торнадо)». Суворе море щойно заспокоїлося. Але трагедія вже сталася. Хвилі викинули на узбережжя уламки рибальського човна і труп негра-рибалки. Все просто і страхітливо, ніяких поступок шляхетним забобонам про некрасиву тему, неможливість подібного твору вивісити в вітальні чи кабінеті.
Труп не новина в мистецтві. Їх залюбки малювали майстри англійського і французького романтизму (Жеріко, Фюслі та ін.) Справа в навантаженні ідеєю, в руйнівному чи гуманістичному векторі прагнень художника. Жеріко — аби налякати глядача і продемонструвати свою сміливість — намалював натюрморт з розчленованим людським тілом (музей в Монпельє). Подібний і справді не треба вішати у вітальні.
Акварель «Торнадо-вбивця» Гомера з ряду величних трагедій. Художник гостро відчуває чужу біду і застерігає від небезпеки. Адже слабким і необережним не місце в морі. Поганим було те, що коло небезпечних робіт розширилося, а чутливий майстер це відчув і зробив темою своєї творчості.
Суворе життя позбавляло ілюзій. В серії картин на тему «Гравці в крокет» ще присутнє шляхетне суспільство і шляхетне дозвілля, але з'являються і нові теми, і нові персонажі. Це бідні і пересічні мешканці міст і рибалки, важку працю яких художник добре відчув і добре відтворив в картинах і гравюрах.
Злам у світосприйнятті прийшов в середині 1880. Вінслоу Гомер відтворює драматичні, суворі, трагічні теми життя. Це світ людей, які мають небезпечне сьогодення і майбутнє, що дасть лише трагедії.
- «Нова новела»
- «Квіти персика»
- «Біля вікна»
- «Полонені на фронті»
- «Думка про рідну оселю»
- «Мисливець з собакою»
- «Дівчина з кошиком на узбережжі»
- «Гольфстрім (картина)»
- «Берег на Бермудах»
- «Ведмідь і каное»
- «В хащах Флориди»
- «Свіжий вітер»
- «Човни рибалов в Кі Вест»
- «Паркан в Нассау»
- «Майн, скелі»
- «Негритянські хижки та пальми»
- «Вітер норд-ост»
- «Ураган на Багамах»
- «Торнадо вбивця»
- Нова новела, 1877, Спрингфілд, США
- «Катання на ковзанах»
- «Гра в Більярд»
- «Копіювання картин в Луврі»
- «На ковзанах»
- «Вилов крабів», Вустерський музей мистецтв
- «Літня ніч», (1890), музей Орсе, Париж
- Лінія життя, 1884
- Полонені на фронті, 1866
- Думка про рідну оселю, 1863
- «Нове поле діяльності ветерана», 1865
- Рибальство на озері, озеро Сент-Джон, Квебек, акварель, 1895, Бостонський музей образотворчих мистецтв
- «Помаранчі на гілках»
- «Адірондак. Олень пливе озером»
- «Скелі на узбережжі, Бермуди»
- «Давні мешканці»
- Реалізм
- Портрет
- Пейзаж
- Побутовий жанр
- Історичний живопис
- Живопис Сполучених Штатів
- Національний музей ілюстрації США
- Нью Бритн музей американського мистецтва
- Randall C. Griffin, Winslow Homer: An American Vision. Phaidon Press, New York, 2006, ISBN 0-7148-3992-2.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Winslow Homer
- ↑ а б в Winslow Homer — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Хомер Уинслоу // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Prown J. D. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в г д RKDartists
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.