Гаврилов Герман Дмитрович — Вікіпедія

Герман Дмитрович Гаврилов
рос. Герман Дмитриевич Гаврилов
Народження25 липня 1924(1924-07-25)
Смерть17 червня 1984(1984-06-17) (59 років)
Москва, СРСР
ПохованняКунцевське кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Рід військРВСП
Звання Генерал-майор
Командування46-та ракетна дивізія
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної ЗіркиОрден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Герман Дмитрович Гаврилов (рос. Герман Дмитриевич Гаврилов; 25 липня 1924 — 17 червня 1984) — радянський воєначальник, генерал-майор РВСП, кандидат військових наук.

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1942 році закінчив перший курс Томського інституту інженерів залізничного транспорту і вступив до 1-го Томського артилерійського училища, яке закінчив у 1943 році. Учасник німецько-радянської війни з червня 1944 року, воював на 1-му та 4-му Українських фронтах.

Після закінчення війни продовжив військову службу: пройшов шлях від командира взводу до командира полку.

У 1954 році закінчив розвідувальний факультет Військової академії імені М. В. Фрунзе.

У РВСП з 1961 року. Протягом 1961—1962 року — заступник командира ракетної дивізії. З 23 листопада 1962 по 5 вересня 1966 року командував 46-ю ракетною дивізією (м. Первомайськ, Миколаївська область).

У 1968 році закінчив Військову академію Генерального штабу і призначається заступником командира 5-го окремого ракетного корпусу (м. Кіров).

У 1970—1976 роках — заступник командувача 27-ї ракетної армії з бойової підготовки. У 1976—1983 роках — начальник 2-го інженерного факультету (систем автоматичного управління) Військової академії імені Ф. Е. Дзержинського.

У липні 1983 року вийшов у запас. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Кунцевському кладовищі (дільн. 9А, ряд 8).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, двічі Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня і медалями.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Хто є хто у РВСП. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Носов В. Т., Резник А. В, «Стратеги. Командиры ракетных дивизий». Том 1 — ЦИПК, 2009. (рос.)