46-та ракетна дивізія (СРСР) — Вікіпедія
46-та ракетна дивізія | |
---|---|
рос. 46-я ракетная дивизия | |
На службі | 1960 — 2002 |
Країна | СРСР → Україна |
Вид | Радянська армія |
Тип | РВСП |
Чисельність | дивізія |
Штаб | Українська РСР, м.Первомайськ |
Нагороди | |
Почесні найменування | «Нижньодніпровська» |
46-та ракетна Нижньодніпровська ордена Жовтневої Революції Червонопрапорна дивізія (46 РД, в/ч 33883) — військове з'єднання в складі 43-ї ракетної армії РВСП Збройних сил СРСР.
Саме на базі 1-ї мотострілецької бригади 16-го стрілецького корпусу 11-ї армії Прибалтійського військового округу була створена 188-та стрілецька дивізія. Місцем її народження стало місто Каунас в Литві. У вересні 1943 року дивізія змінила місце своєї дислокації і брала участь у форсуванні Дніпра. Після цього дивізії було присвоєно почесне назву «Нижньодніпровська».
За штурм міста Кривий Ріг в 1944 року, коли дивізія зазнала великих втрат особового складу, 188-я Нижньодніпровська стрілецька дивізія Указом Президії Верховної Ради нагороджена орденом Червоного Прапора. Бойовий Прапор дивізії був вручений 14 жовтня 1944 року.
Останньою значною наступальною операцією, була Яссько-Кишинівська (серпень 1944 рік). Після неї 188-ма дивізія була виведена в резерв.
Після ряду реформувань в 1948 році дивізія стає спочатку 52-ю окремою стрілецькою Нижньодніпровською Червонопрапорною бригадою, а згодом в 1953 році — 188-ю стрілецькою Нижньодніпровською Червонопрапорною дивізією, в 1955 р. — 20-ю стрілецькою Нижньодніпровською Червонопрапорною дивізією, в 1957 р. — 93-ю мотострілецькою Нижньодніпровською Червонопрапорною дивізією (кадрованою), в 1960 році — 29-ю ракетною бригадою. З 1961 року бригада отримала нове найменування — «46-та ракетна дивізія», увійшовши до складу 43-ї ракетної армії[1].
У грудні 1964 року було сформовано для забезпечення 46-ї ракетної дивізії — 107-ма окрема вертолітна ескадрилья (ОВЕ) і окрема рота аеродромно-технічного забезпечення (ОРАТЗ) в місті Первомайськ[2].
1994 року в дев'яти полках дивізії налічувалося 86 міжконтинентальних балістичних ракет. У складі 4 ракетних полків (по 10 ШПУ в кожному) з рідкопаливними ракетами РС-18 (SS-19) і 5 ракетних полків — 46 твердопаливних РС-22 (SS-24).
30 жовтня 2001 року на місці бойовоï позиціï і командного пункту ракетного полку 46-ï ракетної дивізії (Побузьке) засновано Музей ракетних військ стратегічного призначення як філія Центрального музею Збройних сил України (нині Національного військово-історичного музею України)[3].
- 1961 рік
- 62-й ракетний полк (Балта, Одеська область);
- 84-й ракетний полк (Сімферополь, АР Крим);
- 434-й ракетний полк (Первомайськ, Миколаївська область).
- 1972 рік
- 62-й ракетний полк;
- 83-й ракетний полк;
- 115-й ракетний полк;
- 116-й ракетний полк;
- 309-й ракетний полк;
- 355-й ракетний полк.
- 1991 рік
- 62-й ракетний полк (в/ч 89551, Первомайськ);
- 83-й ракетний полк (в/ч 75414);
- 115-й ракетний полк (в/ч 18282);
- 116-й ракетний полк (в/ч 49476);
- 309-й ракетний полк (в/ч 23466);
- 355-й ракетний полк (в/ч 29502);
- 546-й ракетний полк (в/ч 30013);
- 552-й ракетний полк (в/ч 29500);
- 593-й ракетний полк (в/ч 29474).
- Р-5М (8К51) (SS-3 «Shyster») (1956—1961 рр.)
- Р-12У «Двина» (8К63) (SS-4 «Sandal») (1959/64 — 1973 рр.)
- Р-14У (8К65) (SS-5 «Skean») (1964—1971 рр.)
- УР-100 (8К84) (SS-11 mod.1"Sego") (1967—1973/74 рр.)
- РС-18А (УР-100Н) (15А30) (SS-19 «Stiletto») (1975—1996 рр.)
- РС-22 (15Ж60) РТ-23УТТХ «Молодець» (SS-24 «Scalpel») (1988—1998 рр.)
- генерал-майор Колотій Олександр Ілліч (22.07.1961—23.11.1962)
- генерал-майор Гаврилов Герман Дмитрович (23.11.1962—05.09.1966)
- генерал-майор Лапшин Микола Васильович (05.09.1966—25.12.1970)
- генерал-майор Шабельник Іван Михайлович (25.12.1970—08.09.1975)
- генерал-майор Сергєєв Ігор Дмитрович (08.09.1975—10.08.1978)
- генерал-майор Регентов Юрій Павлович (10.08.1978—15.08.1982)
- генерал-майор Горинцев Василь Васильович (15.08.1982—31.07.1986)
- генерал-майор Толубко Володимир Борисович (31.07.1986—27.11.1990)
- генерал-майор Філатов Микола Михайлович (27.11.1990—09.08.1994)
- генерал-майор Ілляшов Олександр Авксентійович (09.08.1994—22.03.2000)
- полковник Вайлупов Олександр Михайлович (22.03.2000—27.09.2002)
- ↑ Остатки роскоши от военного могущества Николаевщины. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Національний військово-історичний музей України. Музей РВСП. Архів оригіналу за 24 серпень 2017. Процитовано 6 вересень 2017.
- http://www.ww2.dk/new/rvsn/46md.htm [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- http://pioneer-club.at.ua/publ/43_raketnaja_armija/1-1-0-60 [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- 46-я ракетная Нижнеднепровская дивизия [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]