Гай Антоній — Вікіпедія

Гай Антоній
лат. C.Antonius M.f.M.n.
Народився81 до н. е.(-081)
невідомо
Помер42 до н. е.(-042)
невідомо
·страта
ГромадянствоРимська республіка
Діяльністьполітик, військовий очільник
Суспільний станшляхтич[d][1]
Посадапретор
РідАнтонії
БатькоМарк Антоній Кретік
МатиЮлія Антонія
Брати, сестриМарк Антоній[2][1][1], Антонія[d][2][1][1] і Луцій Антоній[2][1][1]

Гай Антоній (*Gaius Antonius, 81 до н. е./80 до н. е. — 42 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, претор 44 року до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з впливового плеебйського роду Антоніїв. Син Марка Антонія Кретіка, претора 74 року до н. е., і Юлії. У 54 році до н. е. мав намір висунути Авлу Габінію звинувачення у здинрицтві, але за результатами розгляду обвинувачем став Гай Меммій.

У 49 році до н. е. був легатом Гая Цезаря в Іллірику. Тут зазнав поразки від помпеянців на чолі із Марком Октавієм, був замкнений на о. Курікте (сучасний о. Крк, Хорватія) і змушений здатися. Після перемоги Цезаря при Фарсалі у 48 році до н. е. був звільнений.

Повернувшись до Риму, у 46 році до н. е. обирається народним трибуном. У 45 році до н. е. увійшов до колегії понтифіків.

У 44 році до н. е. обіймав посаду претора. Після від'їзду Марка Брута з Риму виконував обов'язки міського претора. Записав заяву Гая Октавія про прийняття спадщини Цезаря. Водночас керував Аполлоновими іграми. 28 листопада 44 року до н. е. призначений проконсулом Македонії і незабаром вирушив туди. Наприкінці грудня сенат оголосив його призначення недійсним, але Антоній відмовився скласти повноваження. Спробував об'єднати сили з Ватінієм, намісником Іллірика, для боротьби з Марком Брутом, але Брут взяв в облогу Антонія в Аполлонії, перетягнув його військо на свій бік і до середини березня 43 року до н. е. захопив його у полон.

Спочатку Гай Антоній перебував під почесним арештом, зберігаючи за собою лікторів і знаки відмінності, але після спроби підняти заколот був узятий під суворий нагляд. У 42 році до н. е., отримавши звістку про створення другого тріумвірату і оголошення проскрипцій, Брут наказав стратити Антонія.

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. а б в г д е ж Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б в http://www.strachan.dk/family/antonius.htm