Гай Валерій Потіт — Вікіпедія

Гай Валерій Потіт
Ім'я при народженніGaius Valerius Potitus
Народивсяневідомо
Стародавній Рим
Померневідомо
невідомо
ГромадянствоРимська республіка
Місце проживанняРим
Діяльністьполітик, державний і військовий діяч
Знання мовлатина
Суспільний станпатрицій[d]
Посадавійськовий трибун з консульською владою
Термін370 рік до н. е.
РідВалерії
БатькоГай Валерій Потіт Волуз
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо і невідомо
Діти2 сини

Гай Вале́рій Поті́т (лат. Gaius Valerius Potitus; IV століття до н. е.) — політичний і військовий діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 370 року до н. е.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Був сином Гая Валерія Потіта Волуза, консула 410 року до н. е., тричі військового трибуна з консульською владою 415, 407 і 404 років до н. е.

У 370 році до н. е., після того, як обрання військових трибунів було перервано на п'ять років з 376 до н. е. через блокаду виборів народними трибунами Гаєм Ліцинієм Кальвою Столоном і Луцієм Секстієм Латераном вибори зрештою відновилися. Гая Валерія було обрано військовим трибуном з консульською владою разом із Сервієм Сульпіцієм Претекстатом, Сервієм Корнелієм Малугіненом, Луцієм Фурієм Медулліном Фузом, Авлом Манлієм Капітоліном і Публієм Валерієм Потітом Публіколою. Про дії військових трибунів під час цієї каденції згадок у джерелах немає.

Надалі про долю Гая Валерія відомостей не збереглося.

Родина

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]