Гай Папірій Красс — Вікіпедія

Гай Папі́рій Красс (лат. Gaius Papirius Crassus; IV століття до н. е.) — політик, державний і військовий діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою 384 року до н. е.

Походив із знатного роду Папіріїв. Про батьків, молоді роки відомостей не збереглося.

384 року до н. е. його було обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Марком Фурієм Каміллом, Публієм Валерієм Потітом Публіколой, Сервієм Сульпіцієм Руфом, Сервієм Корнелієм Малугіненом і Титом Квінкцієм Цинціннатом Капітоліном. Під час трибунату відбувся судовий процес проти Марка Манлія Капітоліна, що закінчився смертним вироком йому.

Про подальшу долю Гая Папірія відомостей немає.

• Тит Лівій Ab Urbe Condita IV, 44. (лат.)
• William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 pag.909 n.9 (англ.)