Гальєго (футболіст) — Вікіпедія

Ф
Гальєго
Гальєго
Гальєго
Гальєго у 1973 році
Особисті дані
Повне ім'я Франсіско Фернандес Родрігес
Народження 4 березня 1944(1944-03-04) (80 років)
  Пуерто-Реаль, Іспанія
Прізвисько Gallego
Громадянство  Іспанія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1965 Іспанія «Севілья» 69 (7)
1965–1975 Іспанія «Барселона» 248 (17)
1975–1980 Іспанія «Севілья» 116 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1961–1962 Іспанія Іспанія (U-18) 4 (0)
1968–1973 Каталонія Каталонія 2 (0)
1966–1973 Іспанія Іспанія 36 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Франсіско Фернандес Родрігес (ісп. Francisco Fernández Rodríguez), більш відмий як Гальєго(ісп. Gallego, нар. 4 березня 1944, Пуерто-Реаль) — іспанський футболіст, що грав на позиції захисника.

Франсіско Гальєго є вихованцем футбольного клубу «Севілья», де почав і закінчив свою кар'єру гравця. Однак найбільшу популярність здобув завдяки виступам за «Барселону». У її складі він ставав чемпіоном Іспанії, дворазовим володарем Кубка Іспанії, а також вигравав Кубок ярмарків. У складі збірної Іспанії. — чемпіон Європи та учасник чемпіонату світу.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Франсіско Фернандес Родрігес став гравцем молодіжної академії «Севільї» у 14 років. Для своєї спортивної кар'єри Франсіско вибрав псевдонім «Гальєго» (у перекладі — «галісієць»), оскільки саме під таким прізвищем виступали його батько і дід[1]. В основному складі команди він дебютував у 17-річному віці 15 жовтня 1961 року в матчі Прімери проти «Осасуни». У сезоні 1961/62 він провів чотири матчі за андалусійську команду[2][1]. У 1962 році з молодіжною командою «Севільї» став володарем Кубка генералісимуса у своїй віковій категорії, обігравши у фіналі «Атлетік» з Більбао (2:0), після чого став поступово закріплюватися в дорослому складі свого клубу[1].

У 1965 році Гальєго придбала «Барселона» за 8 млн песет, де на 10 сезонів футболіст став гравцем основного складу. З «Барселоною» захисник у 1968 та 1971 роках вигравав Кубок генералісимуса, а в 1974 році єдиний раз у кар'єрі став чемпіоном Іспанії. Крім того, Гальєго допоміг «синьо-гранатовим» завоювати два єврокубки: у сезоні 1965/66 «Барселона» виграла Кубок ярмарків, а в 1971 році перемогла в Суперфіналі Кубка ярмарків, в якому зустрічалися перший і останній переможці цього трофею — «Барселона» і «Лідс Юнайтед»[1].

У 1975 році, коли Гальєго виповнився 31 рік, він повернувся в «Севілью», яка тільки що повернулася в Прімеру. Гальєго віддав рідній команді ще чотири роки. 30 серпня 1979 року гра на стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан» «Севілья» та «Барселона» зіграли один з одним у прощальному матчі Гальєго. Втім, на прохання Мігеля Муньйоса в сезоні 1979/80 Гальєго зіграв ще три матчі за «Севілью» в чемпіонаті Іспанії, після чого остаточно завершив кар'єру професійного футболіста[3]. Ще один сезон Гальєго відіграв у третьому дивізіоні за аматорську команду «Алькала»[3].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У 1964 році Пако Гальєго був викликаний до складу збірної Іспанії на домашній чемпіонат Європи, який у підсумку його команда виграла. Гальєго не зіграв на турнірі жодного матчу, але також став чемпіоном Європи. Лише через два роки він дебютував за «червону фурію», причому сталося це відразу ж на чемпіонаті світу 1966 року в Англії. 13 липня проти Аргентини (1:2) в Бірмінгемі. У підсумку Гальєго провів всі три матчі своєї команди, але іспанці не зуміли вийти з групи.

Останній матч у червоній футболці Гальєго провів у Малазі 21 лютого 1973 року у рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 1974 року проти Греції (3:1). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 36 матчів, в 18 з них Іспанія виграла, у восьми — програла, і 10 рази зіграла внічию[4]. Також у 1968–1973 роках зіграв два матчі за збірну Каталонії[5].

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Виступи Ліга Кубок країни Єврокубки Інші Всього
Клуб Ліга Сезон Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
Іспанія «Севілья» Прімера 1961/62 4 0 0 0 — — 4 0
1962/63 12 1 0 0 — — 12 1
1963/64 29 3 4 0 — — 33 3
1964/65 24 3 2 0 — — 26 3
Всього 69 7 6 0 0 0 0 0 75 7
Іспанія «Барселона» Прімера 1965/66 13 2 6 0 10 0 — 29 2
1966/67 26 0 4 0 2 0 — 32 0
1967/68 30 2 7 1 2 0 — 39 3
1968/69 26 2 0 0 5 3 — 31 5
1969/70 27 6 6 1 6 0 — 39 7
1970/71 29 0 8 0 4 0 — 41 0
1971/72 33 1 0 0 5 0 — 38 1
1972/73 26 2 0 0 2 0 — 28 2
1973/74 22 2 7 0 2 0 — 31 2
1974/75 16 0 0 0 6 1 — 22 1
Всього 248 17 38 2 44 4 0 0 330 23
Іспанія «Севілья» Прімера 1975/76 30 1 1 0 — — 31 1
1976/77 31 0 0 0 — — 31 0
1977/78 27 0 0 0 — — 27 0
1978/79 25 1 0 0 — — 25 1
1979/80 3 0 0 0 — — 3 0
Всього 116 2 1 0 0 0 0 0 117 2
Всього за кар'єру 433 26 45 2 44 4 0 0 522 32

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Барселона»: 1973/74
«Барселона»: 1967/68, 1970/71
«Барселона»: 1965–66, Суперфінал 1971
Іспанія: 1964

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Francisco Correal (30 листопада 2014). Serrat canta Rifé, Gallego, Eladio (ісп.). diariodesevilla.es. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  2. ↑ Gallego (ісп.). andalupedia.es. 13 червня 2020. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 13 червня 2020.
  3. ↑ а б Paco Gallego (ісп.). blaugranas.com. 21 березня 2015. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 13 червня 2020.
  4. ↑ Emilio Pla Diaz (7 грудня 2002). Francisco Fernández Rodríguez, ‘Gallego’ - International Appearances (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 8 липня 2007. Процитовано 13 червня 2020.
  5. ↑ Antoni Closa, Jaume Rius. Selecció Catalana de Fútbol: nou dècades d'història. — Editorial Jaume Rius, 1999. — ISBN 8492294434.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гальєго_(футболіст)&oldid=40135006