Бірмінгем — Вікіпедія

Бірмінгем англ. Birmingham
герб прапор
Основні дані
52°28′48″ пн. ш. 1°54′09″ зх. д. / 52.48° пн. ш. 1.9025° зх. д. / 52.48; -1.9025
Країна	Велика Британія[1]
Адмінодиниця	Бірмінгем[d]
Столиця для	Західний Мідленд і Бірмінгем[d]
Засновано	7 століття
Перша згадка	1166
Площа	267,77 ± 0,01 км²
Населення	1 137 100 осіб (2017)
Висота НРМ	140 ± 1 м
Водойма	Tame Valley Canald, River Tamed, River Read
Офіційна мова	англійська
Назва мешканців	англ. Brummie
Міста-побратими	Франкфурт-на-Майні (19 квітня 1966)[2][3], Чикаго[4][3], Лейпциг (1992)[5][3], Йоганнесбург[6][3], Ліон[3], Мілан (5 червня 1974)[3][7], Гуанчжоу, Сіань, Запоріжжя (20 червня 1973), Чанчунь (7 липня 1983)[8]
Телефонний код	121
Часовий пояс	UTC+0 і UTC+1
GeoNames	2655603
OSM	↑162378 ·R (Бірмінгем)
Поштові індекси	B
Міська влада
Мер міста	Yvonne Mosquitod
Вебсайт	birmingham.gov.uk
Мапа
Бірмінгем у Вікісховищі

Бі́рмінгем (англ. Birmingham, МФА: [ˈbɜːrmɪŋəm], місцева вимова може бути також [ˈbɜːrmɪnəm]) — місто у Великій Британії в графстві Західний Мідлендс, друге за величиною, після Лондона, місто країни. Населення 1,137 мільйона жителів (2017).

Перша документальна згадка Бірмінгема датована 1166 роком, але тільки у XIV столітті він став невеликим містечком. Відсутність річкового транспорту відтинало Бірмінгем від морських портів, дуже важливих у період середньовіччя і перешкоджало його розвитку аж до кінця XVIII століття, коли він став провідним центром промислової революції у Великої Британії. Чисельність населення Бірмінгема зросла з 15 000 осіб наприкінці XVII століття до 70 000 сто років по тому. Основою економіки міста стали металообробка і виробництво стрілецької зброї, хоча тривало і виготовлення ювелірних прикрас і мідних дрібничок.

Інженери Джеймс Ватт (винахідник парового двигуна), Метью Бултон і Вільям Мердок (піонери в розробці парових двигунів), хімік Джозеф Прістлі та друкар Джон Баскервіль жили в місті у той час і значною мірою сприяли технологічному прогресу Бірмінгема і всієї країни.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Бірмінгем — один з найбільших центрів важкої промисловості Англії. Розташований на рівнині приблизно у 177 кілометрах на північний захід від Лондона, вузол залізниць, судноплавних каналів і автомобільних шляхів. В минулому в розвитку промисловості Бірмінгему значну роль відіграла близькість покладів вугілля і залізної руди. Головні галузі промисловості — машинобудування і металообробка, у яких зайнята більшість робітників міста; розвинуті також військова промисловість (заводи тресту Віккерс), кольорова металургія, хімічна, електротехнічна, харчова та інші галузі. Місто відоме виробництвом паровозів, вагонів, автомобілів, мотоциклів, літаків, велосипедів, виробами з міді, латуні, срібла, коштовних каменів, пластмас, електроприладами, предметами широкого вжитку. В околицях Бірмінгему — Борнвілі (Bournville) — великі фабрики, що виготовляють какао та шоколад.

У місті 5 університетів — університет Астона, університет Ньюмена, Бірмінгемський міський університет, найбільший — Бірмінгемський університет (заснований 1825 року, статус університету отримав у 1900 році). Є також інші вищі технічні навчальні заклади. У 2011 році під час навчального року у Бірмінгемі було 78 259 студентів-очників, що більше, ніж у будь-якому іншому місті в Великій Британії за межами Лондона.

В минулому, деякий час тут засідало Місячне товариство Бірмінгема. У місті знаходиться Бірмінгемська бібліотека — одна з найбільших публічних бібліотек Європи. З 1920 року у місті базується Симфонічний оркестр Бірмінгема.

Бірмінгем має помірний морський клімат з середньою максимальною температурою близько 21,3 °C влітку (липень) і близько 6,7 °C взимку (січень). Бірмінгем є більш сніжним містом в порівнянні з іншими великими агломераціями Великої Британії завдяки своєму внутрішньому розташуванню і порівняно великій висоті (140 метрів над рівнем моря). У період між 1961 і 1990 роками сніг в аеропорту Бірмінгема лежав в середньому 13 днів на рік (в лондонському аеропорті Хітроу — 5,33 дня на рік).

У місті базуються футбольні клуби Астон Вілла (Англійська Прем'єр-ліга) та Бірмінгем Сіті (Чемпіонат Футбольної ліги).

• Френсіс Гальтон (1822—1911) — англійський дослідник, географ, антрополог, психолог і статистик.
• Едвард Берн-Джонс (1833—1898) — англійський художник.
• Бернард Гренфелл (1869—1926) — британський єгиптолог і папіролог
• Невілл Чемберлен (1869—1940) — британський державний діяч, прем'єр-міністр Великої Британії (1937—1940 рр.), лідер Консервативної партії
• Альберт Остін (1881/1885-1953) — англійський актор, режисер і сценарист
• Мелвілл Купер (1896—1973) — британський і американський актор кіно
• Барбара Картленд (1901—2000) — англійська письменниця
• Кенні Бейкер (1934—2016) — британський актор
• Беррі Джексон (1938—2013) — англійський актор
• Нік Мейсон (*1944) — англійський ударник, композитор, музичний продюсер, учасник гурту Pink Floyd
• Джон Каррі (1949—1994) — британський фігурист
• Антон Лессер (*1952) — англійський актор театру, кіно та телебачення.
• Джон Тейлор (*1960) — бас-гітарист британської рок-групи Duran Duran
• Фелісіті Джонс (* 1983) — британська акторка.

Мерія Бірмінгема

• 
  Будівля в діловому центрі міста
• 
  Астонський університет
• 
  Бірмінгемський музей та картинна галерея
• 
  Музей ювелірного кварталу
• 
  Церква св. Агати
• 
  Парафіяльна церква св. Мартіна
• 
  «Бірмінгемський іпподром», домашня сцена Королівського балету Бірмінгема
• 
  Публічна бібліотека та лазні
• 
  Бірмінгемський ботанічний сад
• 
  Парк Кеннон-Хілл

• Блакитний Банан
• Метро Західного Мідландсу

• Encyclopaedia Britannica — Birmingham (England, United Kingdom) [Архівовано 14 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• «Зарубежная Европа. Западная Европа» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 80 (рос.)