Осло — Вікіпедія

Осло
Oslo
Герб Осло
Осло
Осло
Основні дані
Країна Норвегія Норвегія
Фюльке Осло
Засновано 1000
Статус з 1049 року
Населення 717 710 осіб (2024)[1]  
Площа 454,03 км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Географічні координати 59°56′58″ пн. ш. 10°45′23″ сх. д. / 59.94944° пн. ш. 10.75639° сх. д. / 59.94944; 10.75639
Висота над рівнем моря макс. 300—700 м м
Міста-побратими Санкт-Петербург, Шанхай, Гельсінкі, Сеул, Ташкент, Астана, Відень, Калгарі, Копенгаген, Йокогама, Нью-Йорк, Варшава, Бухарест, Мінськ, Вільнюс, Алмати, Монреаль, Будапешт, Антверпен, Нельспрюйт, Гетеборг, Софія, Артвін, Рейк'явік, Київ, Тирана, Бішкек, Роттердам, Мельбурн, Монреаль, Мінас-Жерайс, Шлезвіг-Гольштейн, Оїсо, Стокгольм, Вашингтон, Кобе, Лондон, Вальпараїсо, Л'Алфас-дел-Пі і Херсон
Місцева влада
Вебсторінка Офіційна сторінка
Мер Анні Ліндбьо (з 2023)
Карта
Осло (Норвегія)
Осло
Осло

Мапа

CMNS: Осло у Вікісховищі

О́сло (іноді Осльо[2][3], норв. Oslo норвезька: [ˈʊ̂ʂlʊ] ( прослухати) or [ˈʊ̂slʊ, ˈʊ̀ʂlʊ]; пд.-саам. Oslove[4]) — столиця Норвегії. Населення міста — 717 710 осіб (дані на 1 січня 2024 року).

Історія

[ред. | ред. код]

Відповідно до норвезьких сказань, Осло засновано приблизно в 1048 році королем Гаральдом III, чоловіком принцеси Єлизавети Ярославни, доньки Ярослава Мудрого. Однак нещодавно археологи знайшли тут християнські поховання, датовані періодом до 1000 року.

З кінця XIII століття до 1380 року — резиденція норвезьких королів, а з 1572 року — центр данської адміністрації в Норвегії.

У 1624 році місто вщент вигоріло. Король Данії та Норвегії Кристіан IV Данський вирішив не відновлювати зруйноване місто, натомість біля фортеці Акерсгус побудував нове, назвавши його на свою честь Кристіанією (Christiania, з 1877 Kristiania).

У 1814 році Кристіанія стала столицею Норвегії у складі союзу зі Швецією.

З 1905 року — столиця незалежного королівства Норвегії.

11 липня 1924 року Стортингом Норвегії було прийнято рішення про перейменування (повернення назви Осло), яке набувало чинності з 1 січня 1925.[5]

З 9 квітня 1940 року по 8 травня 1945 року окуповане нацистською Німеччиною.

У 1952 році в Осло відбулися VI Зимові Олімпійські ігри.

У 2024 році планується велика кількість подій зі святкування ювілею повернення назви 100 років[6] та 400 років після відновлення міста після пожежі.[7]

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Осло розташоване в зоні континентального клімату, яку характеризує прохолодне літо. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.3 °C (26 °F).[8]


Клімат Осло
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12 12 17 23 28 35 32 33 27 20 15 12 35
Середній максимум, °C 0 0 3 9 16 20 21 20 15 8 3 0 10
Середня температура, °C −3 −3 0 5 12 15 17 16 11 6 1 −2 6
Середній мінімум, °C −6 −7 −2 1 7 11 12 11 7 3 −1 −5 2
Абсолютний мінімум, °C −26 −26 −22 −7 −2 1 5 0 −2 −8 −13 −22 −26
Норма опадів, мм 50 40 60 40 50 80 70 90 70 90 70 50 760
Джерело: Weatherbase

У районі Гроруддален розташований Гроруд-парк.

Населення

[ред. | ред. код]
Адміністративний поділ Осло

1 січня 2004 була проведена реформа адміністративно-територіального поділу. Райони Сентрум (центральна частина міста) і Марка (ліс і сільськогосподарські території) в політичному сенсі не є справжніми кварталами.[9]

Район Населення (2012)[10] Площа км² номер
Ална 47,786 13.7 12
Б'єрке 29,090 7.7 9
Фрогнер 52,531 8.3 5
Гамле Осло 44,958 7.5 1
Гроруд 26,777 8.2 10
Grünerløkka 49,307 4.8 2
Нурдре Акер 48,432 13.6 8
Нурстранн 47,696 16.9 14
Сагене 35,990 3.1 3
St. Hanshaugen 34,109 3.6 4
Stovner 30,554 8.2 11
Сендре Нурстранн 36,304 18.4 15
Уллерн 31,275 9 6
Вестре Акер 45,186 16.6 7
Естенше 47,164 12.2 13
Разом 607,159 151.8

З XIX-го століття місто почали розділяти на Західну частину (Vestkanten) і Східну частину (Ostkanten).

У західній частині переважають етнічні норвежці та поселенці із західних країн, які живуть у будинках і котеджних селищах, що розкинулось на величезній території аж до Берума (Baerum), найближчого передмістя Осло. Рівень життя вважається найвищим у країні, а середній дохід вище середнього по країні майже вдвічі. Чисельність населення Західної частини на 2009-й рік становить 196 000 осіб.

У східній частині живе 360 000 осіб, з яких 65-80 % іммігранти першого і другого покоління. У багатьох школах і коледжах цієї частині міста немає етнічних норвежців, у тому числі вчителів. Рівень життя найнижчий у Норвегії. На східних околицях міста характерні багатоповерхові будинки блокового типу, побудовані в період 1985—1995, коли спостерігався величезний потік іммігрантів із Північної та Східної Африки, також Середньої Азії. Ближче до центру розташовані старі п'ятиповерхові будинки, у яких жив робітничий клас 50-х років.

Релігія Осло[11]
релігія відсоток
Християнство
  
 69.83%
Іслам
  
 3.59%
Буддизм
  
 0.51%
Інші
  
 26.07%
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1500 2500 —
1951 434 365 +17274.6%
1961 475 663 +9.5%
1971 481 548 +1.2%
1981 452 023 −6.1%
1991 461 644 +2.1%
2001 508 726 +10.2%
2011 599 230 +17.8%
2014 634 463 +5.9%
2015 647 676 +2.1%
Source: Statistics Norway.[12]
Представники національних меншин у місті (2015)[13]
# Країна Населення
1 Пакистан Пакистан 22,864
2 Польща Польща 15,862
3 Швеція Швеція 13,911
4 Сомалі Сомалі 13,789
5 Ірак Ірак 7,854
6 Шрі-Ланка Шрі-Ланка 7,272
7 Марокко Марокко 6,569
8 Туреччина Туреччина 6,397
9 Іран Іран 6,192
10 В'єтнам В'єтнам 6,164
11 Філіппіни Філіппіни 5,917
12 Індія Індія 5,246
13 Данія Данія 3,777
14 Німеччина Німеччина 3,678
15 Афганістан Афганістан 3,607
16 Росія Росія 3,475
17 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 3,262
18 Литва Литва 3,013
19 Ефіопія Ефіопія 2,977
20 Велика Британія Велика Британія 2,929
21 КНР КНР 2,893
22 Косово Косово 2,789
23 Еритрея Еритрея 2,617
24 Румунія Румунія 2,413
25 Франція Франція 2,180
Кафедральний собор Осло

Наука та освіта

[ред. | ред. код]
Університет Осло
Норвезька академія музики

Культура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Музеї Осло

У західній частині міста розташований півострів Бюґдьой, на якому знаходяться п'ять національних музеїв і королівський маєток.

Музей Кон-Тікі

Головні пам'ятки Осло:

У місті діє дієцезія Осло.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Логотип метрополітену Осло

Розташоване на березі затоки Осло-фіорд Осло є головним портом Норвегії.

Місто має декілька аеропортів (Аеропорт Осло). На кінець 2010-х діючі — Осло-Торп та Осло-Гардермуен, з якими діє залізничне сполучення. Потяги під орудою Flytoget та Norges Statsbaner відправляються зі станції Осло-Центральне до станцій Аеропорт Саннефіорд та Гардермуен відповідно.

З 1898 року в Осло діє мережа міських залізниць (Westbanen). В 1966 відкрито метро (Т-бане). В 1990-х роках відбулося з'єднання цих двох систем міського рейкового транспорту. Велика частина метрополітену проходить по поверхні, а одна з ліній піднімається на пагорби на північному заході Осло до висоти 469 м.

Осло має розгалужену автобусну мережу — 32 міські лінії, а також регіональні автобуси, що сполучають з сусіднім графством Акерсхус.

В Осло розвинена система громадського транспорту. В межах міста існує мережа трамваїв, Т-бане, автобусів, електричок, а також катерів/поромів до найближчих островів у фіорді та до музейного півострова Бігдей. Система міського транспорту керується з єдиного центру (Oslo Sporveier) та передбачає уніфіковану оплату за проїзд — один квиток дозволяє пересуватися містом впродовж години з необмеженою кількістю пересадок між видами транспорту.

Приміське сполучення також уніфіковане в межах Стуросло Локальтрафік (Storoslo Lokaltrafik, SL). Оплата проводиться залежно від кількості зон, які покриває поїздка.

Через місто прямують автостради європейський маршрут E6 та європейський маршрут E18, та побудовані два кільця автодоріг Кільцева автодорога 2 та Кільцева автодорога 3

Уряд країни офіційної заборонив продавати бензинові та дизельні автомобілі після 2025 року та вирішив прибрати всі паркувальні місця в Осло. Починаючи з 2015 року в центрі Осло проїзд дорогами загального призначення приватним транспортним засобам заборонено, а до 2019 року вже буде створена 60 км буферна зона.[15]

Персоналії

[ред. | ред. код]
  • Ґрета Ніссен (1905—1988) — американсько-новезька акторка та балерина
  • Соня Гені (1912—1969) — норвезька фігуристка та акторка, олімпійська чемпіонка
  • Лінн Ульман (*1966) — норвезька письменниця, літературний критик та журналістка.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Statistikkbanken [1]
  2. ↑ Як згинув Амундсен? // Діло. — 1928. — Ч. 242 (28 жовтня). — С. 4.
  3. ↑ Зустріч фронтовиків в Осльо // Кремянецький вісник. — 1942. — Ч. 42 (87, 16 червня). — С. 1.
  4. ↑ Ballovara, Mette (7 березня 2015). Noereh med lokallag i Oslo. NRK (норв.). Архів оригіналу за 14 листопада 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
  5. ↑ Christiania – Oslo. Store norske leksikon (норв.). 22 серпня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
  6. ↑ Byjubileum: Oslo 2024. Oslo Museum (норв.). Процитовано 29 січня 2024.
  7. ↑ Breian, Emilie Rydning, Åshild (19 березня 2023). Disse jubileene markeres i Oslo neste år – og så mye koster det. Avisa Oslo (норв.). Процитовано 29 січня 2024.
  8. ↑ Клімат Осло
  9. ↑ Розподіл населення за віком та статтю на 01.01.2009 (норв.)
  10. ↑ Tabell 02.01. Folkemengden i Oslo etter bydel 2004—2012 per 1.1.. Utviklings- og kompetanseetaten, Oslo kommune (avlest 2. mars 2013)
  11. ↑ Statistics Norway – Church of Norway. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 25 квітня 2019.
  12. ↑ Projected population – Statistics Norway. Statbank.ssb.no. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 23 липня 2011.
  13. ↑ Immigrants and Norwegian-born to immigrant parents, by immigration category, country background and percentages of the population. ssb.no. Процитовано 29 червня 2015.
  14. ↑ UiO facts and figures 2016
  15. ↑ Правительство Норвегии запрещает передвижении автомобилей с 2019 года

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осло
У Вікісловнику є сторінка осло.

Осло у Вікімандрах


Норвегія Це незавершена стаття з географії Норвегії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
 
№ Назва Фульке Населення № Назва Фульке Населення
Осло
Осло
Берген
Берген 		1 Осло Осло 975744 11 Мосс Естфолл 46158 Ставангер
Ставангер
Тронгейм
Тронгейм
2 Берген Гордаланн 252772 12 Геугесунн Руґаланн 44536
3 Ставангер Ругаланн 213313 13 Саннефіорд Вестфолл 43222
4 Тронгейм Тренделаг 177617 14 Арендал Агдер 42788
5 Драммен Бускеру 115137 15 Буде Нурланн 40209
6 Фредрікстад Естфолл 109907 16 Тромсе Трумс 34283
7 Шієн Телемарк 92001 17 Гамар Гедмарк 26828
8 Крістіансанн Вест-Агдер 61037 18 Галден Естфолл 25113
9 Олесунн Мере-ог-Ромсдал 51474 19 Ларвік Вестфолл 23927
10 Тенсберг Вестфолл 51061 20 Аскей Гордаланн 22777
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Осло&oldid=43654915