Ганс Вальдманн — Вікіпедія

Ганс Вальдманн
нім. Hans Waldmann
Народився	24 вересня 1922(1922-09-24)[1] Брауншвейг, Веймарська республіка, Німецький Райх
Помер	18 березня 1945(1945-03-18)[1] (22 роки) Шварценбек, Герцогство Лауенбург, Шлезвіг-Гольштейн, Вільна держава Пруссія
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберлейтенант
Нагороди

Ганс Петер «Такса» Вальдманн (нім. Hans Peter "Dackel" Waldmann; 24 вересня 1922, Брауншвейг — 18 березня 1944, Шварценбек) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, оберлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

На початку 1940 року вступив добровольцем в люфтваффе. Після закінчення льотних курсів 21 серпня 1942 року зарахований в 6-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. Учасник Німецько-радянської війни. Свою першу перемогу здобув 7 вересня 1942 року. До 3 листопада 1942 року на його рахунку були 10, до 22 грудня — 20 збитих літаків. 12 лютого 1943 року протягом одного дня збив 4 радянські літаки (загальний рахунок його перемог склав 28). 6 липня 1943 року збив свій 50-й літак, а 4 серпня — ще 4 літаки (загальна кількість перемог досягла 66). 1 вересня 1943 року Вальдманн, який мав на своєму рахунку 84 збиті літаки, переведений інструктором у навчальну винищувальну групу «Схід», дислоковану в Сен-Жан-д'Анжелі. Наприкінці лютого 1944 року направлений в 4-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. 11 квітня 1944 року збив 3 радянські літаки (загальна кількість перемог збільшилася до 100). З 17 квітня 1944 року — командир 4-ї ескадрильї (на той час він збив 125 радянських літаків), яка в серпні 1944 року була перейменована на 8-у ескадрилью 3-ї винищувальної ескадри і перекинута в Ножан-ле-Руа, на південний захід від Парижа. В боях над Францією здобув 7 перемог. З 25 листопада 1944 року — командир 1-ї групи 7-ї винищувальної ескадри, літав на Ме.262. 18 березня 1944 року потрапив в аварію (його літак був протаранений іншим Ме.262), не зміг відкрити парашут і розбився.

Всього за час бойових дій здійснив 527 бойових вильотів і збив 136, в тому числі 125 радянських (з них 32 Іл-2), а також знищив 33 автомобілі.

• Нагрудний знак пілота
• Залізний хрест
  • 2-го класу (25 вересня 1942)
  • 1-го класу (11 листопада 1942)
• Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «500»
  • в золоті (1 лютого 1943)
• Почесний Кубок Люфтваффе (15 березня 1943)
• Німецький хрест в золоті (17 квітня 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста (5 лютого 1944) — за 84 перемоги

Ніколаус фон Белов представив Вальдманна до нагородження дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста, проте невідомо, чи він був нагороджений.

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Patzwall K.D., Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.

1. ↑ ^{а б в} TracesOfWar
   d:Track:Q98839586