Гелій-4 — Вікіпедія

Гелій-4
Таблиця ізотопів
Загальні відомості
Назва, символ	Гелій-4,⁴He
Нейтронів	2
Протонів	2
Властивості ізотопу
Природна концентрація	99,999863(3)
Період напіврозпаду	стабільний
Атомна маса	4,00260325415(6) а.о.м
Спін	0⁺
Дефект маси	2 424,91565(6) кеВ

Гелій-4 — легкий стабільний нерадіоактивний ізотоп гелію, найпоширеніший із двох природних ізотопів, що становить приблизно 99,999863 % гелію на Землі^[1]. Його ядро складається з двох протонів і двох нейтронів.

Ядерний синтез двох ядер гелію-4 неможливий, оскільки сума енергій зв'язку двох ядер гелію більша від енергії зв'язку баріонів в ядрі берилію-8. Тому багато радіоактивних ізотопів розпадаються (альфа-розпад) з утворенням ядра гелію-4, яке тоді називають альфа-частинкою.

Коли гелій-4 охолоджений нижче 2,17 K (−271 °C), він стає надплинним, з дуже незвичайними для рідини властивостями: якщо гелій-4 помістити у відкриту посудину, то через деякий час він витече з неї. Це дивне явище не можна пояснити за допомогою класичної механіки.

Примітки

↑ Audi, G.; Bersillon, O.; Blachot, J.; Wapstra, A. H. (22 грудня 2003). The Nubase evaluation of nuclear and decay properties. Nuclear Physics A. Т. 729, № 1. с. 3—128. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. ISSN 0375-9474. Процитовано 2 березня 2024.

Див. також

Це незавершена стаття про ізотоп хімічного елемента чи його сполуку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Audi, G.; Bersillon, O.; Blachot, J.; Wapstra, A. H. (22 грудня 2003). The Nubase evaluation of nuclear and decay properties. Nuclear Physics A. Т. 729, № 1. с. 3—128. doi:10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001. ISSN 0375-9474. Процитовано 2 березня 2024.

[1]