Генеральний писар — Вікіпедія

Козацький писар (1786).

Генера́льний пи́сар — військове звання вищої службової особи.

Гетьманський уряд 17-18 ст

[ред. | ред. код]

Генеральний писар — член генеральної старшини, вища службова особа, яка вела справи гетьманського уряду в Україні в 17-18 століттях. Іноземці називали його канцлером. Генеральний писар керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування. Генеральний писар зберігав державну печатку.

Список

[ред. | ред. код]
Генеральний писар керував роботою Генеральної канцелярії і зберігав Військову печатку.

Дані подані згідно з дослідженням Володимира Кривошеї[1]:

квітень 1649 — кінець 1649 (початок 1650-х)[2]  Іван Креховецький гетьманування Богдана Хмельницького
1649 (1650[3])—1657  Іван Виговський гетьманування Богдана Хмельницького
1657—1659.9.  Іван Груша гетьманування Івана Виговського
1659  Юрій Немирич гетьманування Івана Виговського
1659  Остап Фасцієвич гетьманування Юрія Хмельницького
1659—1660.21.12.  Семен Голуховський гетьманування Юрія Хмельницького
1660.21.12.—1661  Павло Тетеря гетьманування Юрія Хмельницького
?—1663  Захар Шийкевич гетьманування Юрія Хмельницького та Івана Брюховецького
? – 1661.05.  Семен Голуховський гетьманування Юрія Хмельницького
1661.9.—1662.4.—?  Василь Глосинський гетьманування Юрія Хмельницького
16611663.8.18  Михайло Вуяхевич-Височинський гетьманування Якима Сомка
?—1663  Самійло Савицький гетьманування Якима Сомка
1663  Герасим Каплонський гетьманування Павла Тетері
1663.17.06.—1665  Степан Потребич-Гречаний гетьманування Івана Брюховецького
?—1664.12.—?  Василь Глосинський гетьманування Павла Тетері
1665.8.—1666—?  Іван Чекаловський гетьманування Петра Дорошенка
?—1667.6.—1668.8.—?  Лука(ш) Бускевич гетьманування Петра Дорошенка
?—1668—?  Федір Криницький гетьманування Івана Брюховецького
?—1668.11.11.—?  Нестор Посудевський-Кононович гетьманування Петра Дорошенка
16681676.9.—?  Михайло Вуяхевич-Височинський гетьманування Петра Дорошенка
16691672  Карпо Мокрієвич гетьманування Дем'яна Многогрішного
16721687.2.  Сава Прокопович гетьманування Івана Самойловича
?—1670.5.10.—?  Герман Гапонович гетьманування ????
1680—1690-і роки  Захар Шийкевич гетьманування ????
16871689  Василь Кочубей гетьманування Івана Мазепи
17021709.6.27.  Пилип Орлик гетьманування Івана Мазепи
17091723  Семен Савич гетьманування Івана Скоропадського та Павла Полуботка
17271728  Семен Чуйкевич гетьманування Данила Апостола
17281739  Михайло Турковський гетьманування Данила Апостола
1741.2.20.—1742.11.5.  Андрій Безбородько правління Малоросійської колегії
1750.2.22.—1762.3.5.  Андрій Безбородько гетьманування Кирила Розумовського

Генеральний секретаріат УЦР УНР

[ред. | ред. код]

Генеральний писар в 1917-18 роках — член Генерального секретаріату УЦР УНР — вища службова особа Української Народної Республіки. Вів справи українського уряду, зберігав державну печатку, стверджував законність та чинність документів. Посада генерального писаря існувала з 15 (28 червня) 1917 року до 9 (22 січня) 1918 року.
   Генеральними писарями були Павло Христюк, Олександр Лотоцький. З листопада 1917 — справи Генерального секретаріату вів заступник генерального писаря Іван Мірний. 22 січня 1918 року у зв'язку з перетвореннями Генерального секретаріату у Раду Народних Міністрів УНР, замість генерального писаря було встановлено посаду державного писаря. Державним писарем УНР став Іван Мірний.


Генеральний писар Канцелярії та державний секретар часів Української Держави

[ред. | ред. код]
  • Для прийому прохань і скарг та особистого листування гетьмана П. Скоропадкого встановлювалась при ньому Власна Його Світлості Гетьмана всієї України канцелярія, яка регулювалась «Положенням про Власну Його Світлості Гетьмана всієї України канцелярію». Канцелярія складалася з геренерального писаря Канцелярії, власне Канцелярії (помічників генерального писаря, старшин з доручень, діловода, друкарок, хроникера) та медика пана гетьмана[4]. Окрім ведення діловодства, Канцелярія мала окремі ознаки внутрішньої та зовнішної розвідки при гетьмані[5]. Генеральним писарем Канцелярії став І.Полтавець-Остряниця.
  • В уряді Української Держави, Раді Міністрів, керівництво справами Ради міністрів покладалось на Генерального (пізніше — державного) секретаря та підлеглу йому Генеральну канцелярію.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кривошея В. В. Українська козацька старшина: абетка генеральної старшини (1648—1783 рр.) [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Гілея (науковий вісник). — № 21. — 2009. — С. 4—10.
  2. Мицик Ю. Виговський Іван // Володарі гетьманської булави : історичні портрети / авт. передм. В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 196. — ISBN 5-203-01639-9.
  3. За Степанков В.С. Виговський Іван Остапович // Енциклопедія історії України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С.502—503.
  4. Гай-Нижник П.П. Власна Його світлості пана гетьмана всієї України канцелярія (29 квітня – 14 грудня 1918 р.) // Гілея. – 2011. – №46 (4) – С.54-62 (ч.2)
  5. Гай-Нижник П.П. Власна Його світлості пана гетьмана всієї України канцелярія (29 квітня – 14 грудня 1918 р.) // Гілея. – 2011. – Спецвипуск. – квітень. – С. 67–75. (ч.1).

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]