Географія Ботсвани — Вікіпедія
Географія Ботсвани | |
---|---|
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Південна Африка |
Координати | 22°00′ пд. ш. 24°00′ сх. д. / 22.000° пд. ш. 24.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 581730 км² (48-ме) |
• суходіл | 97,42 % |
• води | 2,58 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 4347 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора Цоділо-Гіллс (1489 м) |
Найнижча точка | впадіння Шаше до Лімпопо (513 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Окаванґо ( км) |
Найбільше озеро | Нгамі (~ км²) |
Інше | |
Природні ресурси | алмази, руди кольорових металів, руди кольорових металів, кам'яна сіль, кальцинована сода, поташ, кам'яне вугілля, залізні руди, срібло |
Стихійні лиха | посухи, пилові бурі |
Екологічні проблеми | перевипасання, спустелювання, дефіцит прісної води |
Ботсвана — південноафриканська країна, що знаходиться в оточенні інших південноафриканських держав і не має виходу до моря . Загальна площа країни 581 730 км² (48-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 566 730 км², а на поверхню внутрішніх вод — 15 тис. км²[1]. Площа країни трохи менша за площу території України.
Офіційна назва — Республіка Ботсвана, Ботсвана (англ. Republic Botswana, Botswana). Назва країни походить від назви найбільшої етнічної групи, що населяє країну — тсвана і префікса бо, що означає приналежність, тобто — Земля народу тсвана[2]. Колишня колоніальна назва країни, до отримання незалежності в 1966 році — Бечуаналенд (англ. Bechuanaland), що в перекладі з англійської означає те саме, «бечуана» — назва народу тсвана, «ленд» — країна[2].
Ботсвана — південноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі і заході — з Намібією (спільний кордон — 1544 км) і Замбією (0,15 км), на півдні — з ПАР (1969 км), на сході — із Зімбабве (834 км). Загальна довжина державного кордону — 4347 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану[3].
- Карта Ботсвани від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Ботсвани та США
- Кордони чотирьох держав на Замбезі
Час у Ботсвані: UTC+2 (той самий час, що й у Києві)[4].
Надра Ботсвани багаті на ряд корисних копалин: алмази, мідь, нікель, кам'яну сіль, кальцинована сода, калійні солі, кам'яне вугілля, залізну руду, срібло[5].
Середні висоти — 1013 м; найнижча точка — уріз води в місці впадіння Шаше до Лімпопо (513 м); найвища точка — гора Цоділо-Гіллс (1489 м). На півночі Ботсвани виділяються дві великі западини Окаванго і Макгадікгаді, в яких розташовані солоні озера і болота. У східних і південно-східних районах країни розвинений горбистий рельєф, на поверхню нерідко виходять кристалічні граніти і ґнейси та вулканічні породи. На північному заході тягнеться гряда Ганзі, тут знаходиться одна з найвищих точок країни — 1370 м над рівнем моря.
- Рельєф Ботсвани
- Гіпсометрична карта Ботсвани
- Рельєф Ботсвани
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
Територія Ботсвани лежить у тропічному кліматичному поясі[6]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[7]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[7]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон випадають дощі[7].
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Ботсвани (за Кеппеном)
Ботсвана є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[8].
Ботсвана займає безстічну западину Калахарі. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 12,24 км³[1].
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 20 км² зрошуваних земель[1].
- Річка Окаванґо
- Дельта Окаванґо
Річки країни належать басейнам Індійського океану, на півдні безстічні області басейнів Окаванго і Мокарікарі. Південно-східні райони країни дренують притоки Лімпопо, але і вони сильно міліють протягом значної частини року. Набагато багатше водні ресурси півночі країни. Особливо виділяються Окаванго, найповноводніша річка Ботсвани, і прикордонна річка Чобе, притока Замбезі. Повноводна річка Окаванго, яка тече з височин Анголи, утворює на борту однойменної западини внутрішню дельту і губиться в численних протоках і болотах. Річки Калахарі в сухий сезон повністю пересихають.
Савани і пустелі. Значну частину території Ботсвани займає пустеля Калахарі з численними барханами і дюнами, що мають червонуватий колір через наявність заліза в ґрунті.
Земельні ресурси Ботсвани (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 45,8 %,
- орні землі — 0,6 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 45,2 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 19,8 %;
- інше — 34,4 %[1].
- Пишна рослинність дельти Окаванґо
- Баобаби
- Пустеля Калахарі в центральній частині
- Напівпустелі півдня
У зоогеографічному відношенні більша частина території країни відноситься до Південноафриканської підобласті Ефіопської області, північ — до Східноафриканської підобласті[7].
- Слон
- Антилопи гну і зебри
- Антилопа лічи
- Антилопа орикс
- Туристи у нацпарку Чобе
Ботсвана є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН з боротьби з спустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[9].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: періодичні посухи; сезонні західні вітри в серпні переносять великі маси піску й пилу, спричиняючи пилові бурі та знижуючи загальну видимість[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- перевипасання;
- спустелювання;
- обмежені ресурси питної води.
У фізико-географічному відношенні територію Ботсвани можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- ↑ а б в г д е ж Botswana, Geography. Factbook.
- ↑ а б Поспелов Е. М., 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 18 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ ГЕС, 2004.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Ботсвана // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Ботсвана // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. А-К. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Рытов Л. Н. Ботсвана // Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка / Редкол. : М. Б. Горнунг, Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Ботсвана // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
- Вікісховище : Атлас Ботсвани.
- Карти Ботсвани : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Botswana : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Ботсвану : [рос.] // vokrugsveta.ru. — «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // esdac.jrc.ec.europa.eu. — European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- Animals in Botswana : [англ.] // lonelyplanet.com. — Lonely Planet Travel Information. — Дата звернення: 9 березня 2019 року. — дикі тварини країни.