Географія Камбоджі — Вікіпедія

Географія Камбоджі
Географічне положення Камбоджі
Географічне положення
Континент	Азія
Регіон	Південно-Східна Азія
Координати	13°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 13.000° пн. ш. 105.000° сх. д. / 13.000; 105.000
Територія
Площа	181 035 км² (90-те)
• суходіл	90 %
• води	10 %
Морське узбережжя	443 км
Державний кордон	2530 км
Рельєф
Тип	рівнинний
Найвища точка	гора Фом-Ораль (1810 м)
Найнижча точка	Тайська затока (0 м)
Клімат
Тип	субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Меконг (4425 км)
Найбільше озеро	Тонлесап (16 тис. км²)
Інше
Природні ресурси	вуглеводні, деревина, коштовне каміння, залізні руди, руди кольорових металів, фосфати, гідроенергія, родючі ґрунти
Стихійні лиха	повіді, посухи
Екологічні проблеми	знеліснення, деградація земель, перевилов риби

Камбоджа — південносхідноазійська країна, що знаходиться на півдні півострова Індокитай . Загальна площа країни 181 035 км² (90-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 176 515 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 520 км²^[1]. Площа країни у 3,5 рази менша ніж площа України.

Офіційна назва — Королівство Камбоджа, Камбоджа (кхмер. ព្រះរាជាណាចក្រកម្ពុជា — Преах Річеаначакр Кампучеа)^[2]. Назва країни походить від середньовічного (IX століття) кхмерського царства Камбуджадеша (कम्बोजदेश), що перекладається як Земля народу камбуджа, що відомий на півночі країни з I століття. Саме плем'я носило назву свого легендарного засновника Камбу Сваямбхуви^[3]. Під таким саме ім'ям (камбоджа) відомий також стародавній народ індо-іранської групи і держава в північному Афганістані (Гіндукуш), Пакистані й на Памірі (по Зеравшану). За деякими припущеннями їхня назва походить від імені перського царя Камбіза. Наскільки пов'язана назва народу камбоджа з назвою держави Камбоджа в Південно-Східній Азії достеменно незрозуміло. Існує гіпотеза, що воїни касти кшатріїв держави Камбоджа проникли на схід на територію кхмерів і утворили власну династію. Колишні назви країни: Французька Кампучія, у 1970–1976 роках Кхмерська Республіка, у 1976–1979 роках Демократична Кампучія, у 1979–1989 роках Народна Республіка Кампучія.

Камбоджа — південносхідноазійська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Лаосом (спільний кордон — 555 км), на заході — з Таїландом (817 км), на сході — з В'єтнамом (1158 км). Загальна довжина державного кордону — 2530 км^[1]. Камбоджа на півдні омивається водами Сіамської затоки Південнокитайського моря Тихого океану^[4]. Загальна довжина морського узбережжя 443 км^[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)^[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя^[1][6].

Час у Камбоджі: UTC+7 (+5 годин різниці часу з Києвом)^[7].

Надра країни вивчені недостатньо, виявлено поклади залізної руди, свинцю, золота, фосфоритів, дорогоцінного каміння (сапфіри, рубіни, циркони, аметисти і гранати), мармуру^[8]. Також виявлені родовища неякісного вугілля (лігніту), бокситів, вольфраму, кварцу, олова, каоліну, будівельних матеріалів — вапняку, базальту, латериту. Глина, пісок і гравій зустрічаються повсюдно^[9].

Середні висоти — 126 м; найнижча точка — рівень вод Тайської затоки (0 м); найвища точка країни — гора Ораль (кхмер. ភ្នំឱរ៉ាល់; 1813 м). Рельєф переважно рівнинний, більшу центральну частину країни займає Камбоджійська рівнина, що складена переважно алювіальними (Меконг) та озерними відкладеннями (Тонлесап)^[10][11]. На заході — гори Кравань (кхмер. ជួរភ្នំក្រវាញ), або Кардамонові гори, що простяглися з північного заходу на південний схід приблизно на 350 км уздовж узбережжя Сіамської затоки^[8]. Складені переважно пісковиками. На крайньому півдні меридіонально лежать гори Дамрей, або Слонові гори, продовження Кардамонових гір. Найвища точка — гора Камтяй (1081 м).

На сході — відроги Аннамських гір, переважно кристалічні породи^[8][10].

На півночі — відроги масиву Дангрек^[10].

Камбоджа на південному заході омивається водами Сіамської затоки Тихого океану. Берегова лінія Камбоджі (435 км) розчленована численними затоками та бухтами (найбільша затока — Кампонгсаом)^[8].

Прибережні острови: Конг, Ронг, Ронгсанлем та інші.

Територія Камбоджі лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[12]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[13]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній^[13]. Зволоження достатнє. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони^[13]. Зима переважно суха й тепла, літо — вологе й жарке^[11]. Пересічна температура найтеплішого місяця (квітня) +29…+30 °C, найхолоднішого (грудня) +25…+26°C^[8]. На рівнині випадає 700—1500 мм опадів на рік, у горах до 2000 мм^[8][11].

Камбоджа є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[14].

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 476,1 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3540 км² зрошуваних земель^[1].

Річки країни належать басейну Тихого океану. Річкова сітка густа. Головна річка — Меконг перетинає країну з півночі на південь протягом 486 км. Для річки характерні сезонні коливання рівня води (12—15 м у горах, 7—9 м на рівнині)^[10]. Максимальні витрати води припадають на осінній період.

Найбільше озеро держави розташоване на заході — мілководний Тонлесап (16 тис. км²)^[11]. Через рівнинний характер навколишнього рельєфу, озеро, під час повені, розливається на десятки кілометрів навкруги^[8]. Це часто призводить до значних збитків господарству.

На рівнинах поширені родючі алювіальні й червоноземні, в горах — латеритні ґрунти^[11].

Під лісами знаходиться близько 75 % території країни^[10]. У рослинності Камбоджі на сході переважають листопадні тропічні ліси^[11]. У горах на латеритних ґрунтах — вічнозелені ліси із салового (Shorea robusta), тикового, камфорного та лакового дерев^[10][11]. Уздовж узбережжя Сіамської затоки — мангрові зарості. Значні площі займає савана із густими хащами бамбуку та чагарників^[10].

Земельні ресурси Камбоджі (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 32,1 %,
  • орні землі — 22,7 %,
  • багаторічні насадження — 0,9 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,5 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 56,5 %;
• інше — 11,4 %^[1].

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Індокитайської провінції Індійсько-Індокитайської підобласті Індо-малайської області^[13]. У горах зустрічаються тигри, пантери, чорні ведмеді, слони^[10]. У Меконзі та його притоках збереглися крокодили, багато водоплавної птиці, водяться пелікани, фламінго. Озеро Тонлесап багате на рибу^[10].

Камбоджа є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з охорони морських живих ресурсів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
• Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1994 року,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[15],
• Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу^[1].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: міжнародного морського права^[1].

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

• сезон мусонних дощів (з червня по листопад);
• повіді;
• зрідка посухи^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• незаконну діяльність лісозаготівельних підприємств по всій країні;
• незаконні копальні коштовного каміння на кордоні з Таїландом;
• руйнування мангрових заростей загрожує рибним ресурсам країни;
• ерозію ґрунтів;
• питна вода у містах не відповідає санітарним нормам;
• зниження рибних ресурсів через перевилов риби.

У фізико-географічному відношенні територію Камбоджі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

• Південно-Східна Азія

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Камбоджа // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Откаленко М. П., Сєдих Ю. А. Країна кхмерів. — К.Київ, 1969.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — ISBN 978-966-439-257-7.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Верин В. П., Верина Н. А. Камбоджа. — М., 1960.
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
• (рос.) Косиков И. Г. Кампучия. — М. : Мысль, 1982.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Камбоджа // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
• (рос.) Пфеффер П. Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Камбоджі

• Вікісховище : Атлас Камбоджі.
• Карти Камбоджі : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Cambodia : [англ.] : [арх. 5 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 29 December. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Камбоджу : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Камбоджі.
• Home Page : [англ.] // mlmupc.gov.kh. — Ministry of Land Management, Urban Planning and Construction. — Дата звернення: 5 квітня 2019 року. — міністерство управління земельними ресурсами Камбоджі.
• Home Page : [англ.] // mowram.gov.kh. — Ministry of Water Resources and Meteorology. — Дата звернення: 5 квітня 2019 року. — міністерство водних ресурсів та метеорології Камбоджі.
• Bonn Climate Change Conference 2013: National Adaptation Plan Expo : [англ.] // camclimate.org.kh. — Cambodia's Official Climate Change. — Дата звернення: 5 квітня 2019 року. — департамент кліматичних змін Камбоджі
• National Aquaculture Legislation Overview - Cambodia : [англ.] // fao.org. — FAO Fisheries & Aquaculture. — Дата звернення: 5 квітня 2019 року.
• Country Profiles: Cambodia   : [англ.] // fao.org. — Food and Agriculture Organization of the United Nations. — Дата звернення: 5 квітня 2019 року.