Георг Курціус — Вікіпедія

Георг Курціус
нім. Georg Curtius
Народився16 квітня 1820(1820-04-16)[1][2][…]
Любек, Німецький союз[4][5]
Помер12 серпня 1885(1885-08-12)[1][2][…] (65 років)
Гельмсдорф, Дінгельштедт, Айхсфельд, Німеччина[5]
ПохованняIndividual monuments of cemetery Alter Johannisfriedhof, Leipzigd
Країна Любек
Діяльністьмовознавець, класичний філолог, викладач університету
Alma materБоннський університет
HU Berlin
ЗакладЛейпцизький університет
Кільський університет
Карлів університет
Відомі учніFriedrich Delitzschd
Фердинанд де Сосюр
Аспіранти, докторантиФортунатов Пилип Федорович
Karl Foyd
ЧленствоПрусська академія наук
Саксонська академія наук
Австрійська академія наук
Академія надписів та красного письменства
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Туринська академія наук[5]
БатькоCarl Georg Curtiusd
Брати, сестриЕрнст Курціус
Theodor Curtiusd
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
Автограф

Георг Курціус (нім. Georg Curtius; 16 квітня 1820, Любек — 12 серпня 1885, Хіршберг) — німецький філолог, двоюрідний дід Ернста Роберта Курціуса.

Був професором в Празі, Кілі та Лейпцигу; прагнув застосувати дані порівняльного мовознавства до класичної філології.

Його твір: «Zur Kritik der neuesten Sprachforschung» (Лейпциг, 1885) звертається проти поглядів і прагнень молодшого покоління індогерманістів (молодограматиків), які, часто виходячи з поглядів Курціуса, зайшли набагато далі його і, на його думку, помилялися.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118670743 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Курциус Георг // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it

Посилання

[ред. | ред. код]