Глушкевич Маріян Феофілович — Вікіпедія

Глушкевич Маріян Феофілович
Народився	31 березня 1877(1877-03-31) або 1877 Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	17 липня 1935(1935-07-17) або 1935 Львів, Польська Республіка
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Діяльність	поет, журналіст, політик
Alma mater	юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Знання мов	російська і польська
Членство	Товариство імені Михайла Качковського
Жанр	оповідна поезіяd
Медіафайли у Вікісховищі

Маріян-Костянтин Феофілович Глушке́вич (31 березня 1877, село Дидьова, нині Боберка Турківського району Львівської області — 17 липня 1935, Львів) — галицький громадський діяч і поет-модерніст москвофільського напряму.

Батько Феофіл Глушкевич був одружений з донькою громадського діяча Богдана Дідицького^[2]

Маріян Глушкевич закінчив юридичний факультет Львівського університету — пізніше освіта дозволила йому виступити як захиснику на політичному процесі проти Сандовича та товаришів, де він захищав Семена Бендасюка. Під час Першої світової війни працював у російській військовій адміністрації у Перемишлі, виконуючи функції міського голови, після відступу російських військ виїхав до Росії. Спочатку проживав у Києві, потім переїхав до Ростова-на-Дону, де працював юристом у банку. Під час перебування у Ростові надрукував публіцистичну роботу «Погляд на минуле, сучасне і майбутнє Прикарпатської Русі».

Неприйняття більшовизму та туга за рідним краєм змусили його залишити СРСР, у 1920 році. Майже все подальше життя Глушкевич прожив у Львові. На початку 1920-х років був доцентом Львівського таємного університету. До 1928 року він очолював товариство ім. Качковського, згодом поступово відійшов від активного громадського життя, писав статті на юридичну тематику у деякі українські видання. Помер у Львові, був похований на Личаківськім цвинтарі.

Писав російською, зрідка українською мовами. Видав три поетичні збірки. Як вказував літературний критик та етнограф Юліян Яворський, поетика Глушкевича базувалась на традиціях класичної російської поезії та певною мірою перекликалася з Фетом та іншими поетами-ліриками того часу^[3].

• Глушкевич Маріян // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 389.
• Рибалко О. Л. Глушкевич Маріан-Костянтин Феофілович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 432.
• Аристов Ф. Мариан Феофилович Глушкевич. — Львов, 1929.