Гордіївська волость — Вікіпедія
Гордіївська волость | ||||
Центр | Гордіївка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 9084 (1885) | |||
Населення | 5756 осіб (1885) | |||
Густота | 58 осіб / км² | |||
Наступники | Любарський район | |||
Гордіївська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Гордіївка.
З 1921 року входила до складу Новоград-Волинського повіту.
Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5756 особа (2950 чоловічої статі та 2806 — жіночої), 593 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5220 | 3939 |
Приватної власності | 2507 | 2069 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 1357 | 306 |
Загалом | 9084 | 6314 |
Основні поселення волості:
- Гордіївка — колишнє власницьке село на безіменній річці, 521 особа, 55 дворів, волосне управління (повітове місто — 70 верст; православних церков . За 4 версти — станція залізничної дороги Печанівка. За 10 верст — полустанок залізничної дороги Романівка.
- Войтівці — колишнє власницьке село, 260 осіб, 34 дворів, православна церква, школа.
- Горопаї — колишнє власницьке село, 807 осіб, 38 дворів, православна церква, школа.
- Меленці — колишнє власницьке село, 762 особи, 74 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Печанівка — колишнє власницьке село, 304 особи, 56 дворів, 2 православні церкви.
- Привітів — колишнє власницьке село, при р. Чепалівка, 779 осіб, 106 дворів, 2 православні церкви, школи, постоялий будинок, 3 водяних та вітряних млинів.
- Раці — колишнє власницьке село, 319 особи, 35 дворів, каплиця.
- Романівка — колишнє власницьке село, 467 особи, 63 дворів, православна церква, школа, водяний та вітряний млини.
- Шуляйки — колишнє власницьке село, 562 особи, 57 дворів, православна церква, школа.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |