Гордіївська волость — Вікіпедія

Гордіївська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Гордіївка.

З 1921 року входила до складу Новоград-Волинського повіту.

Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 5756 особа (2950 чоловічої статі та 2806 — жіночої), 593 дворових господарств^[1].

Основні поселення волості:

• Гордіївка — колишнє власницьке село на безіменній річці, 521 особа, 55 дворів, волосне управління (повітове місто — 70 верст; православних церков . За 4 версти — станція залізничної дороги Печанівка. За 10 верст — полустанок залізничної дороги Романівка.
• Войтівці — колишнє власницьке село, 260 осіб, 34 дворів, православна церква, школа.
• Горопаї — колишнє власницьке село, 807 осіб, 38 дворів, православна церква, школа.
• Меленці — колишнє власницьке село, 762 особи, 74 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Печанівка — колишнє власницьке село, 304 особи, 56 дворів, 2 православні церкви.
• Привітів — колишнє власницьке село, при р. Чепалівка, 779 осіб, 106 дворів, 2 православні церкви, школи, постоялий будинок, 3 водяних та вітряних млинів.
• Раці — колишнє власницьке село, 319 особи, 35 дворів, каплиця.
• Романівка — колишнє власницьке село, 467 особи, 63 дворів, православна церква, школа, водяний та вітряний млини.
• Шуляйки — колишнє власницьке село, 562 особи, 57 дворів, православна церква, школа.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.