Миропільська волость (Полонський повіт) — Вікіпедія
Миропільська волость | ||||
Центр | Миропіль | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 19 062 (1885) | |||
Населення | 9197 осіб (1885) | |||
Густота | 44.2 осіб / км² | |||
Наступники | Миропільський район | |||
Миропільська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського та Полонського повітів Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Миропіль.
До 1921 року входила до складу Новоград-Волинського повіту, в березні 1921 року була передана до складу новоствореного Полонського повіту.
Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень, 13 сільських громад. Населення — 9197 осіб (4546 чоловічої статі та 4636 — жіночої), 582 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 4378 | 2633 |
Приватної власності | 12960 | 6048 |
Казенної власності | 286 | 6 |
Іншої власності | 1438 | 237 |
Загалом | 10471 | 7858 |
Основні поселення волості:
- Миропіль — колишнє власницьке містечко, при р. Случ, 1278 осіб, 128 дворів, волосне управління (повітове місто — 37 верст); православна церква, костел, 2 єврейських молитовних будинків, 2 школи, поштова станція, гостинний двір, недільний ярмарок, ярмарок. За 1 версту — станція залізничної дороги. За 15 верст — німецька колонія Шендорф з молитовним будинком.
- Булдичів — колишнє власницьке село, при струмку Хвостівки, 508 осіб, 50 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Камінь — колишнє власницьке село, при струмку Лісової, 552 особи, 69 дворів, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лавка, ярмарок, водяний млин, постоялий будинок.
- Кам'янка — колишнє власницьке село, при р. Случ, 606 осіб, 53 двора, православна церква, школа, водяний млин.
- Колодежна (Монастирок) — колишнє державне і власницьке село, при р. Случ, 524 особи, 66 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млинів, ярмарок.
- Мала Козарка — колишнє власницьке село, при струмку Брідок, 360 осіб, 44 дворів, православна церква.
- Пилипи-Кошари — колишнє власницьке село, при струмку Хвостівки, 182 особи, 15 дворів, каплиця старообрядницька.
- Старий Миропіль — колишнє власницьке село, при струмках Оменівки і Сапогівки, 747 осіб, 79 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |