Чуднівська волость — Вікіпедія
Чуднівська волость | ||||
Центр | Чуднів | |||
---|---|---|---|---|
Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
Площа | 58 615 (1885) | |||
Населення | 15 989 осіб (1885) | |||
Густота | 25 осіб / км² | |||
Наступники | Чуднівський район | |||
Чуднівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Житомирського та Полонського повітів Волинської губернії з центром у містечку Чуднів.
Станом на 1885 рік складалася з 31 поселення, 24 сільських громад. Населення — 15989 осіб (7784 чоловічої статі та 8205 — жіночої), 851 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 9822 | 5394 |
Приватної власності | 44337 | 3074 |
Казенної власності | 3841 | 173 |
Іншої власності | 615 | 385 |
Загалом | 58615 | 9026 |
Основні поселення волості:
- Чуднів — колишнє власницьке містечко при річці Тетерів за 50 верст від повітового міста, 1300 осіб, 161 двір, православна церква, костел, синагога, 5 єврейських молитовних будинків, школа, богодільня, кілька лавок, 2 кузні, каретний завод, 6 ярмарків на рік. За 5 верст — цвинтар Пластовень з православною церквою. За 20 верст — скляний завод Брачки. За 20 верст — смоляний завод Шейки. За 20 верст — смоляний завод Фавстинівка. За 26 верст — скляний завод Соболівка. За 35 верст — чиншеве село Гута-Юстинівка з постоялим будинком та шкіряним заводом. За 35 верст — чиншеве село В'юнки з єврейським молитовним будинком, постоялим будинком, лавкою та 2 скляними заводами. За 36 верст — садиба Протівка з каплицею. За 41 версту — скляний завод Гута-Осічна.
- Дідківці — колишнє власницьке село при річці Тетерів, 400 осіб, 46 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, пивоварний завод.
- Монастирок — колишнє власницьке село при річці Синявка, 23 особи, 2 двори, православна церква.
- Покостівка — колишнє власницьке село при річці Покостівка, 25 осіб, 4 двори, католицька каплиця.
- Сербинівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 1201 особа, 114 дворів, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
- Ясногород — колишнє власницьке село при річці Лісна, 275 осіб, 48 дворів, православна церква, постоялий будинок.
У березні 1921 року волость включено до новоствореного Полонського повіту Волинської губернії[2][3].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
- Cudnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 714. (пол.)
- Cudnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 343. (пол.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |