Ліщинська волость — Вікіпедія
Ліщинська волость | ||||
Центр | Тулин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 19 035 (1885) | |||
Населення | 6888 осіб (1885) | |||
Густота | 33.1 осіб / км² | |||
Ліщинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у селі Тулин.
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 12 сільських громад. Населення — 6888 осіб (3397 чоловічої статі та 3491 — жіночої), 680 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 5742 | 5385 |
Приватної власності | 12469 | 4503 |
Казенної власності | 225 | 1 |
Іншої власності | 599 | 436 |
Загалом | 19035 | 9190 |
Основні поселення волості:
- Тулин — колишнє власницьке село при річці Гуйва за 18½ верст від повітового міста, 1065 осіб, 157 дворів, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 6 лавок, 2 водяних млини. За 5 верст — цегельний завод з лікарнею. За 8 верст — 2 смоляних заводи. За 15 верст — село чиншеве Смолянка з постоялим будинком, 2 млинами, смоляним заводом.
- Іванків — колишнє власницьке село при річці Гуйві, 1173 особи, 124 двори, православна церква, костел, каплиця, школа, постоялий будинок, 5 лавок, бурякоцукровий завод.
- Ліщин — колишнє власницьке містечко при річці Гуйві, 901 особа, 101 двір, православна церква, каплиця, костел, католицька каплиця, єврейський молитовний будинок, 4 постоялих будинки, 7 лавок.
- Лука — колишнє власницьке село при річці Гуйві, 479 осіб, 54 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Млинище — колишнє власницьке село при річці Случ, 468 осіб, 59 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Кириївка — колишнє власницьке село, 453 особи, 68 дворів, православна церква, 2 вітряних млини.
- Малий Браталів — колишнє власницьке село, 782 особи, 124 двори, православна церква.
- Пединки — колишнє власницьке село при річці Случ, 899 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Семенівка — колишнє власницьке село, 650 осіб, 65 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Leszczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 173. (пол.)
- Leszczyn, gmina Leszczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 222. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |