Грані — Вікіпедія
село Грані | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Тер. громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070100089321 |
Облікова картка | с Грані |
Основні дані | |
Засноване | 1589[2] |
Населення | 80 (01.01.2011)[1] |
Площа | 0,4 км²[2] |
Густота населення | 270[2] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34150[2] |
Телефонний код | +380 3658[2] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°31′59″ пн. ш. 26°20′52″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 172[джерело?] м |
Водойми | річка Безіменна[джерело?] |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Мапа | |
|
Гра́ні — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Населення становить 80 осіб (2011).[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]
На думку польського дослідника Мечислава Орловича назва села є пам'яткою про кордон між землями деревлян та дреговичів.[4] Польською мовою згадуються як Granice, Grań,[4] Hranie,[5] російською — як Грани.[6]
Село розташоване на захід від Дубровиці.[4] Площа села — 0,4 км².[2] У селі бере початок річка Безіменна.[джерело?]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 606 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,4 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 23,9 °C.[7]
Клімат Граней | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,3 | 19,1 | 22,8 | 23,8 | 23,0 | 18,1 | 11,8 | 4,8 | −0,1 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,4 | 13,6 | 17,4 | 18,4 | 17,6 | 13,1 | 7,8 | 2,3 | −2,6 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,1 | 12,0 | 13,1 | 12,2 | 8,2 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 87 | 80 | 64 | 57 | 44 | 41 | 41 | 606 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Село вперше згадується 1589 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9] У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10]
У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Грані.[12]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН,[13] на території села діяла боївка СБ «Стіжка» (УПА).[14][15] У квітні 1943 року німці з поляками намагалися спалити село Грані, проте напад був відбитий відділом УПА.[16] 28 травня 1943 німці та поляки здійснили низку нападів у ґміні Дубровиця, внаслідок якої село Грані було частково спалене[17]. За даними українського націоналістичного підпілля у липні 1943 року більшовики спалили в Гранях ще 40 хат.[18] У липні цього ж року відбувся бій між відділом УПА та польською бандою, яка приїхала грабувати село.[19] Загалом встановлено 65 жителів Гранів, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 44 загинуло, 15 було репресовано.[20]
У 1947 році село Грані підпорядковувалося Гранівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[21]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[22] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][24] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,38 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,65 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,7 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 123 мбер, з якої: зовнішнього — 18 мбер, загальна від радіонуклідів — 105 мбер (з них Cs — 94 мбер).[25]
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1906[6] | 451 | — |
1921[5] | 618 | +37.0% |
1989[26] | 129 | −79.1% |
1993[25] | 112 | −13.2% |
2001[27] | 107 | −4.5% |
2011[1] | 80 | −25.2% |
2017[28] | 100 | +25.0% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 80 осіб.[1] Густота населення — 270 особи/км².[2]
Станом на 1906 рік у селі було 74 двори та мешкала 451 особа.[6]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 119 будинків та 618 мешканців, з них: 314 чоловіків та 304 жінки; 549 православних, 40 римо-католиків, 28 юдеїв та 1 євангельський християнин; 442 українці (русини), 141 поляк, 28 євреїв та 7 осіб іншої національності.[5]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 129 осіб, з яких 58 чоловіків та 71 жінка.[26] На кінець 1993 року в селі мешкало 112 жителів, з них 20 — дітей.[25]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 107 осіб.[27]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[29]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,15 % |
російська | 1,85 % |
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[30]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 5 | 5 | 10 |
18-39 | 13 | 9 | 22 |
40-59 | 12 | 10 | 22 |
60+ | 8 | 18 | 26 |
Разом | 38 | 42 | 80 |
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 80 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
16 | 20 | 28 | 34 | 44 | 54 | 13 | 16 | 24 | 30 | 37 | 46 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 80 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
0 | 0 | 1 | 20 | 1 | 20 | 9 | 18 | 8 | 15 | 17 | 33 |
Місцеві органи влади до 2020 року були представлені Трипутнянською сільською радою.[2] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]
Село входить до виборчого округу № 155.[33] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 67 осіб.[1]
- ↑ рос. Грань, 47 дворів.
- ↑ нім. Gran, 47 дворів.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[23]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б в г д е ж и к л с Грані // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ а б Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- ↑ а б в Orłowicz, Mieczysław. Dąbrowica (Równe-Sarny-Dąbrowica) // Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. — Łuck, 1929. — С. 227-229. (пол.)
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{cite book}}
: Недійсний|nopp=n
(довідка) (пол.) - ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 114. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е ж Hrani climate: Average Temperature, weather by month, Hrani weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Реабілітовані історією. Рівненська область. — Рівне : ВАТ "Рівненська друкарня", 2009. — Т. 2. — С. 266. — ISBN 978-966-403-054-7.
- ↑ Антонюк Я. М. Діяльність служби безпеки ОУН (б) на території Волині та Західного Полісся (1946–1951 рр.). — Луцьк : Ключі, 2013. — С. 241.
- ↑ Денищук, 2003, с. 86.
- ↑ Борщик Я. В. До проблеми польських «відплатних акцій» на Волині (березень – початок липня 1943 р.) / Смолій В. А. // Український історичний журнал : науковий часопис. — 2016. — № 1 (526) (січень-лютий). — С. 127.
- ↑ Літопис УПА, 2007, с. 235.
- ↑ Денищук, 2003, с. 121.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 94. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
- Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грані
- с. Грані // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.