Нивецьк — Вікіпедія

село Нивецьк
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070250098439 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с Нивецьк 
Основні дані
Засноване 1510[2]
Населення 446 (01.01.2011)[1]
Площа 0,73 км²[2]
Густота населення 624,66[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34152[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°30′41″ пн. ш. 26°26′44″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		148[джерело?] м
Водойми річка Безіменна[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Нивецьк. Карта розташування: Україна
Нивецьк
Нивецьк
Нивецьк. Карта розташування: Рівненська область
Нивецьк
Нивецьк
Мапа
Мапа

CMNS: Нивецьк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ни́вецьк — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Нивецькій сільській раді.[2] Населення становить 446 осіб (2011).[1]

Назва

[ред. | ред. код]

Польською мовою згадується як Niweck,[3] російською — як Нивецкъ.[4]

Географія

[ред. | ред. код]

Площа села — 0,73 км².[2] Селом протікає річка Безіменна. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[5]

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 608 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[6]

Клімат Нивецька
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,3 3,4 12,3 19,2 22,8 23,9 23,0 18,2 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,5 −4,5 −0,3 7,4 13,6 17,4 18,6 17,5 13,2 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,1 12,0 13,3 12,1 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 88 81 64 57 44 41 41 608
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

[ред. | ред. код]
Нивецьк на мапах
Нивецьк[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Нивецьк[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село вперше згадується 1510 року.[2] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[7][8]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[9] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[10] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали лісничівка Нивецьк, селище Озерське та гаївки П'ята і Вервечка.[11]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[12] 10 квітня 1943 року поляки та німці напали на село Нивець, пограбували та закатували 7 осіб (один із жертв — Довжик Антон Корійович).[13] У липні 1943 року поблизу села сотня «Поштаря» (УПА) розбила банду німців та поляків (близько 20 осіб), що поверталася після грабунку села Сохи.[14] Внаслідок бою усіх грабіжників було ліквідовано, втрати серед повстанців відсутні, було здобуто легкові авто бандитів.[14] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1943 року більшовицька банда пограбувала Нивецьк, жертв не було.[15] Загалом встановлено 45 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 14 загинуло, 22 було репресовано.[16]

У 1947 році села Нивецьк та Працюки разом з хутором Нивецьк підпорядковувалося Нивецькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[17]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,04 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,04 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,32 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 116 мбер, з якої: зовнішнього — 14 мбер, загальна від радіонуклідів — 102 мбер (з них Cs — 91 мбер).[21]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[22]

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[23] 247 —
1906[4] 376 +52.2%
1921[3] 363 −3.5%
1989[24] 514 +41.6%
1993[21] 468 −8.9%
2001[25] 452 −3.4%
2011[1] 446 −1.3%
2017[26] 421 −5.6%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Нивецьк налічувалося 21 двір та 247 жителів (126 чоловіків і 121 жінка), з них 242 православних і 5 євреїв[23]. Станом на 1906 рік у селі було 54 двори та мешкало 376 осіб.[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому лісництві разом налічувалося 56 будинків та 363 мешканці, з них: 180 чоловіків та 183 жінки; 246 православних та 17 юдеїв; 350 українців та 13 євреїв.[3] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 514 осіб, з яких 259 чоловіків та 255 жінок.[24] На кінець 1993 року в селі мешкало 468 жителів, з них 123 — дітей.[21]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[25] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 446 осіб.[1] Густота населення — 624,66 особи/км².[2]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[27]

Мова Відсоток
українська 99,12 %
російська 0,66 %
румунська 0,22 %

Вікова і статева структура

[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[28]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 57 50 107
18-39 92 57 149
40-59 57 50 107
60+ 28 55 83
Разом 234 212 446

Соціально-економічні показники

[ред. | ред. код]
Працездатність (станом на 2011 рік)[29]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 446
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
103 23 117 27 220 50 113 26 106 24 219 50
Зайнятість (станом на 2011 рік)[30]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 446
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
2 1 9 5 11 6 54 28 27 14 81 42
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[31]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
338 108 176 1 4 31 11 2 2 14 47 1 - -

Політика

[ред. | ред. код]

Органи влади

[ред. | ред. код]

До 2020 місцеві органи влади були представлені Нивецькою сільською радою.[2]

Вибори

[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[32] У селі розташована виборча дільниця № 560279.[32] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 325 осіб.[1]

Культура

[ред. | ред. код]

У селі працює Нивецький сільський будинок культури на 470 місць.[33] Діє Нивецька публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 11 134 книги та яка має 6 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 456 осіб.[34]

Історичні пам'ятки

[ред. | ред. код]

З п'яти повстанців, які поховані у братській могилі, відоме ім'я лише одного воїна: Паращука Івана Денисовича.[35]

Релігія

[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ КП ПЦУ 1 серпня 1997 60 Церква [36]
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 10 травня 1990 23 Молитовний будинок [36]
     — православні,      — протестантські.

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[37] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[38]

Освіта

[ред. | ред. код]

У селі діє Нивецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[39] У 2011 році в ній навчалося 53 учні (із 120 розрахованих) та викладало 15 учителів.[39]

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Наявне відділення поштового зв'язку.[40]

Особистості

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ рос. Нивицкъ, 24 двори.
  2. ↑ нім. Niwitzk, 24 двори.
  3. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м с Нивецьк // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 203. (рос.)
  5. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. ↑ а б в г д е ж Nyvetsk climate: Average Temperature, weather by month, Nyvetsk weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  7. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  8. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  9. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  10. ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  11. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  12. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  13. ↑ Денищук, 2003, с. 82.
  14. ↑ а б Денищук, 2003, с. 121.
  15. ↑ Літопис УПА, 2007, с. 422—423.
  16. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 167. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  17. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  18. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  22. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  23. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
  24. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  30. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  32. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  33. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  34. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  35. ↑ На Рівненщині учням сільської школи розповіли про боротьбу Армії УНР та УПА
  36. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011.
  37. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  38. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
  39. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  40. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

[ред. | ред. код]

Мапи

[ред. | ред. код]
  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нивецьк

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нивецьк&oldid=44452603