Григоровичі — Вікіпедія

село Григоровичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Городищенська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080050050033067
Основні дані
Засноване 1570
Населення 150
Площа 0,4 км²
Густота населення 375 осіб/км²
Поштовий індекс 45654
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°35′18″ пн. ш. 25°5′27″ сх. д. / 50.58833° пн. ш. 25.09083° сх. д. / 50.58833; 25.09083
Середня висота
над рівнем моря
201 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Шкільна, 35, с. Городище, Луцький р-н, Волинська обл., 45656
Карта
Григоровичі. Карта розташування: Україна
Григоровичі
Григоровичі
Григоровичі. Карта розташування: Волинська область
Григоровичі
Григоровичі
Мапа
Мапа

Григоро́вичі — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 150 осіб.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 150 осіб, з яких 62 чоловіки та 88 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 152 особи.[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,67 %
російська 1,33 %

Історія

[ред. | ред. код]

До 27 квітня 2017 року село підпорядковувалось Городищенській сільській раді Луцького району Волинської області[4].

Пам'ятки археології

[ред. | ред. код]
  • На північно-західній околиці села, на південь від шосейної дороги сполученням Луцьк–Львів, в урочищі «Копанка», на схилі правого берега р. Полонки висотою 4–5 м над рівнем заплави, у місці впадіння в неї безіменного струмка — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, черняхівської культур і давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1,5 га. Сліди пам'ятки зафіксовані на південь від шосейної дороги. Із заходу поселення обмежує став.
  • В західній частині села, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду площею до 2 га.
  • В південній частині села, на території сільського цвинтаря, на гребені першої надзаплавної тераси правого берега безіменного струмка, висотою до 30 м над рівнем заплави — курганний могильник ХІ–ХІІІ ст. Курганна група тягнеться з півночі на південь на відтинку до 35 м. Виявлено сім курганів, з яких лише два збереглися у доброму стані. Округлої форми насипи мають діаметр 5–7 м і висоту 0,3-0,5 м. Розкопками В. Коноплі досліджено один із курганів. Він був насипаний на давній горизонт. На глибині 1,5 м у прямокутній дерев'яній домовині розмірами 0,65×2,4 м знаходилось витягнуте поховання дорослого чоловіка без гомілкових кісток. Під час розкопок в насипі кургану знайдено два крем'яні ретушовані відколи, точильний брусок з пісковику та бочок кружальної кераміки ХІІ–ХІІІ ст. Один крем'яний відкіл виявлено в нижній частині тазової кістки скелета.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Городищенська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 11 липня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.206-207.

Посилання

[ред. | ред. код]