Гринівці (Житомирський район) — Вікіпедія

село Гринівці
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040290160071112 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Гринівці 
Основні дані
Засноване до 1885 р.
Населення 524 (2001)
Площа 17,134 км²
Густота населення 30,58 осіб/км²
Поштовий індекс 13143
Географічні дані
Географічні координати 49°52′57″ пн. ш. 27°44′29″ сх. д. / 49.88250° пн. ш. 27.74139° сх. д. / 49.88250; 27.74139
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Водойми річка Каранька
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101
Карта
Гринівці. Карта розташування: Україна
Гринівці
Гринівці
Гринівці. Карта розташування: Житомирська область
Гринівці
Гринівці
Мапа
Мапа

CMNS: Гринівці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Грині́вці — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 524 особи (2001).

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Каранька. На східній стороні від села пролягає автошлях Т 0610.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селу Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкала 782 особи, 124 дворових господарства, існувала православна церква[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1077 осіб (549 чоловічої статі та 528 — жіночої), з яких 1044 — православної віри[2].

У 1923—60 роках — адміністративний центр Гриновецької сільської ради Любарського району[3].

До 10 березня 2017 року село входило до складу Малобраталівської сільської ради Любарського району Житомирської області[4].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 511 97.52%
румунська 9 1.72%
російська 3 0.57%
білоруська 1 0.19%
Усього 524 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 144. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  4. Малобраталівська сільська рада Житомирська область, Любарський район. Верховна Рада України. Процитовано 2 серпня 2020.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]