Гудеа — Вікіпедія

Гудеа
Народився22 століття до н. е.
Помер22 століття до н. е.
Країна𒉢𒁓𒆷𒆠
Діяльністьсуверен
ПосадаЕнсі
Напис «Гудеа енсі Лагаша» (фрагмент написів на камені), Лувр.
Так звані «циліндри Гудеа» — глиняні стовпи покриті клинописом з описом будови храму Енінну («дому п'ятдесяти») в Гірсу.

Гудеа (аккад. Визнаний) — релігійний провідник («благий пастир») Шумеру і правитель (енсі) шумерського міста Лагаш у 21422116 до н. е. (за іншими даними у 21442124 до н. е.) представник другої династії Лагаша. З його іменем пов'язаний ренесанс шумерської літератури і мистецтва й відродження шумерської традиції після падіння царства Аккаду.

Його батьками були жерці, а дружиною, в першому шлюбі, дочка Ур-Баби, правителя Лагашу у 21552142 до н. е.

Підтримував тісні зв'язки з кутіями, які, очевидно, були одновірцями шумерів і військовими найманцями, яких шумери свого часу запросили для захисту свого храму в Ніппурі від аккадців. Він їх матеріально утримував, надсилаючи кутіям домашніх тварин і рослинну олію. Його владу визнавали 60 сар (216 тисяч) повноправних громадян (мабуть, одних дорослих і лише чоловічої статті).

Побудував великий храм Енінну («дім пятидесяти») у Гірсу.

Сприяв ремісникам і купцям. Провадив торгівлю з країнами Близького Сходу, Індією й Аравією.

За нього Шумер жив у мирі й достатку. Правив Гудеа - 26 років і, підбиваючи підсумки свого правління, він казав: «За мене нікого не карали бичем і нікого не били ременями... жоден труп не був непохованим... і плакальницям не довелося жодного разу плакати»

Релігія

[ред. | ред. код]

Реформи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
gu3-de2-a ensi2(pa.te.si) lagaš(šir.bur.la)ki
Гудеа енсі Лагаша

Література

[ред. | ред. код]
  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 1. Месопотамия / Под редакцией И. М. Дьяконова. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1983. — 534 с. — 25 050 экз. (рос.)
  • Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского. — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5 (рос.)
  • Тураев Б. А. История древнего Востока / Под редакцией Струве В. В. и Снегирёва И. Л. — 2-е стереот. изд. — Л.: Соцэкгиз, 1935. — Т. 1. — 15 250 экз. (рос.)
  • Edzard, Dietz Otto. (1997). Gudea and His Dynasty. University of Toronto Press Incorporated. Toronto, Buffalo, London..
  • Frayne, Douglas R. (1993). Sargonic and Gutian Periods. University of Toronto Press Incorporated. Toronto, Buffalo, London..
  •   Black, J.A.; Cunningham, G., Fluckiger-Hawker, E, Robson, E., and Zólyomi, G. (1998-). The Electronic Text Corpus of Sumerian Literature. Oxford. Архів оригіналу за 22 серпня 2013.
  • F. Johansen, «Statues of Gudea, ancient and modern». Mesopotamia 6, 1978.
  • A. Parrot, Tello, vingt campagnes des fouilles (1877—1933). (Paris 1948).
  • N.K. Sandars, «Introduction» page 16, The Epic of Gilgamesh, Penguin, 1972.
  • H. Steible, «Versuch einer Chronologie der Statuen des Gudea von Lagas». Mitteilungen der Deutschen Orient-Gesellschaft 126 (1994), 81-104.

Посилання

[ред. | ред. код]