Національний заповідник «Давній Галич» — Вікіпедія

Національний заповідник
«Давній Галич»

Макет давнього Галича
49°07′23″ пн. ш. 24°43′48″ сх. д. / 49.123153992807° пн. ш. 24.730055606818° сх. д. / 49.123153992807; 24.730055606818
Країна	Україна
Розташування	Україна Івано-Франківська область
Площа	80 км²
Засновано	1994
Національний заповідник «Давній Галич» (Україна)

Національний заповідник «Давній Галич» — комплекс пам'яток історії та культури стародавнього Галича та Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст., більшість яких розташовані в межах сучасних сіл Крилос, Залуква, Шевченкове, та міста Галич, Галицький район Івано-Франківської області. Площа заповідника — майже 80 км². Структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич» є музей просто неба.

Заповідник створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року № 81 «Про державний історико-культурний заповідник у м. Галичі Івано-Франківської області» та указом Президента України від 11 жовтня 1994 року № 587/94 «Про національні заклади культури» і підпорядковано Міністерству культури та мистецтв України (нині — Міністерство культури та туризму).

В складі заповідника низка пам'яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., понад 200 пам'яток археології, 18 природоохоронних об'єктів, органічно пов'язаних з пам'ятками історії та архітектури. Найвизначніші пам'ятки:

В місті Галич:

• Церква Різдва Христового (XIV–XVI ст.);
• Галицький (Старостинський) замок (XIV–XVII ст., руїни).

В селі Крилос:

• Залишки княжого Галича (XI–XIII ст.);
• Фундаменти Успенського собору (ХІІ ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осмомисла та каплицею святого Василія (XV ст.);
• Фундаменти Іллінської церкви (XII ст.);
• Легендарна Княжа криниця (XII ст.);
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.);
• Галичина Могила;
• Система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів.
• Кирилівська церква (кін. ХІІ або поч. ХІІІ ст.).^[1]

В селі Шевченкове:

• Церква Святого Пантелеймона, перлина галицької архітектури школи XII ст.

В селищі Більшівці:

• Костел та монастирський комплекс Кармелітів (XVII ст.).

До складу заповідника також належать три музеї:

• Музей історії давнього Галича (село Крилос);
• Музей-скансен народної архітектури і побуту Прикарпаття (село Крилос);
• Музей караїмської історії Прикарпаття (Галич);

В давньому літописі, який описує складні політичні події XIII століття, цей курган має назву «Галичиною Могилою». Михайло Грушевський вважав, що в Галичиній могилі міг бути похований засновник Галича, а перша згадка про місце пов'язана з боротьбою галицьких бояр і міського населення проти угрів 1206 року.

Церква Успіння Богородиці — сьогоднішня домінанта архітектурного ансамблю в Крилосі, зведена протягом 1584 — 1586 років, як єпископська катедра. Цей статус вона зберегла і до сьогодні.

Під час страшного турецько-татарського нападу у 1676 році храм було пограбовано, а більшість мешканців Крилоса вбито або взято в полон. Протягом 1699 — 1702 років церкву відбудували в стилі ренесанс. Крім того, владика Йосиф Шумлянський не тільки реставрував церкву, й збудував навколо неї оборонні укріплення, звів цегляні стіни, кутові вежі та в'їзну браму.

В центрі дитинця давньоруського Галича знаходився Успенський собор, який було побудовано у другій половині XII століття в період князювання Ярослава Осмомисла. Це був один з найвеличніших храмів середньовічної Європи, за своїми масштабами в Київській Русі він поступався лише Софії Київській, від якої він був нижчим всього на 1,5 метри, і Десятинній церкви в Києві. Його розміри становили 35,5×37,5 метрів.

До наших днів дійшли лише фундаменти Успенського собору, які у 1936 році відкрив археолог Я. Пастернак. Наступного року в притворі храму був винайдений кам'яних саркофаг з рештками, ймовірно, князя Ярослава Осмомисла — засновника храму.

У XV столітті в південно-західному куту фундаментів Успенського собору збудовано каплицю Святого Василія, яка дійшла до наших днів.

• Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття
• Національний музей народної архітектури та побуту України
• Археологічний музей під відкритим небом Бржезно

• Офіційний сайт заповідника «Давній Галич»
• Опис туристичної привабливості на сайті «Галичанка ІФ»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Крайній Іван. Слідами мисливців на мамонтів. Земля давнього Галича, де не копни, дарує знахідки, від яких археологи — на сьомому небі // Україна Молода. — № 210. — 2010. — 10 листопада. — С. 13.
• Крилос: заповідник «Давній Галич» // Україна Інкогніта

1. ↑ Фундамент церкви Кирила і Методія. davniyhalych.com.ua. Процитовано 30 березня 2023.