Данте Габрієль Россетті — Вікіпедія

Див. також: Россетті
Данте Габрієль Россетті
англ. Dante Gabriel Rossetti
Народився12 травня 1828(1828-05-12)[4][5][…]
Лондон, Сполучене Королівство[6][1]
Помер9 квітня 1882(1882-04-09)[1][2][…] (53 роки)
Birchington-on-Sead, Birchingtond, Танет, Кентd, Кент[d], Кент, Англія, Сполучене Королівство[7][1] або Велика Британія[6]
·нефрит
ПохованняКент
Країна Сполучене Королівство[8]
 Велика Британія[9]
Національністьанглійці[10] і італійці[10]
Діяльністьпоет, ілюстратор, художник, перекладач, письменник, митець
Alma materКінгз-колледжd[11], Королівська академія мистецтв і Heatherley School of Fine Artd
Знання мованглійська[4][12]
Членствопрерафаеліти і Бьорлінгтонський клуб витончених мистецтвd
Напрямокпрерафаеліти[6][1] і символізм[13]
Жанрпортрет, Arthurian paintingd[6], фігуративізм[6], алегорія[d][6] і релігійний живописd[6]
Magnum opusEcce Ancilla Dominid, Beata Beatrixd і Мрія Данте
Конфесіяангліканство
БатькоГабріель Россетті[11]
МатиФренсіс Полідорі[11]
Брати, сестриВільям Майкл Россетті, Крістіна Россетті і Марія Франческа Россетті[14]
У шлюбі зElizabeth Siddald[11]
Автограф

Да́нте Габріє́ль Россе́тті (12 травня 1828 — 9 квітня 1882) — англійський поет, художник, перекладач італійського походження, один з засновників «Братства Прерафаелітів» (1848—1853).

Родина Россетті

[ред. | ред. код]

Народився 12 травня 1828 в великій родині, де всі займалися літературою.

Його батько, Габрієль Россетті, емігрував з Італії до Великої Британії, викладав італійську мову в Королівському коледжі в Лондоні, а в вільний час займався написанням коментарів до творів Данте.

Старша сестра, Марія Франческа, написала книгу «Тінь Данте».

Був братом поетеси Крістіни Россетті і критика Вільяма М. Россетті. Родина і друзі називали його Габрієлем, проте в публікаціях Россетті на перше місце поміщав своє друге ім'я — Данте — через літературні асоціації.

У дуже ранньому віці він цікавиться літературою. Подібно до всіх його рідних братів, він прагнув бути поетом, але також і живописцем, проявивши великий інтерес до Середньовічного італійського живопису, повагу і захоплення яким проніс через усе життя.

Гант і Россетті

[ред. | ред. код]

До кінця своїх днів Данте Габрієль Россетті залишався до певної міри дилетантом в області живопису. Освоїти техніку писання олією йому допоміг художник, член Братства Прерафаелітів, Гант.

Холмен Гант і Россетті познайомились на виставці картини Ганта The Eve of St. Agnes, яка була ілюстрацією поеми тоді маловідомого англійського поета-романтика Джона Кітса. Россетті у своїх поемі «The Blessed Damozel» й сам наслідував Кітса, тому припускав, що їхні з Гантом мистецькі і літературні ідеали збігаються.

Разом Гант і Россетті розвинули ідею нового руху в англійському образотворчому мистецтві — прерафаелітизму,- і були (разом з Міллесом) засновниками «Братства Прерафаелітів» (1848—1853).

Крім того, Россетті спадає на думку видавати журнал «Росток», в якому прерафаеліти змогли б опублікувати свої погляди на мистецтво і літературу.

Россетті публікує переклади Данте та інших середньовічних італійських поетів, при цьому прагнучи в своїх творах використовувати стилістичні риси ранньоіталійської поезії.

Рання творчість

[ред. | ред. код]

Ранній період творчості характеризується точністю і визначеністю манери; перші його картини більше, ніж інші роботи прерафаелітів, нагадують живопис італійського кватроченто, яким молоді художники Братства так захоплювались. На картині «Юність Непорочної Марії» Богородиця зображена виснаженою, пригніченою дівчинкою-підлітком. Цю першу свою роботу, підписану «P.R.B.» (Pre-Raphaelite Brotherhood: за маніфестом прерафаелітів, так мали бути підписані їхні картини, а зміст абревіатури повинен був залишатися в таємниці) Россетті показав на Вільній виставці в лондонській галереї Гайд Парк Конер і навіть отримав декілька позитивних відгуків.

Інша його картина — незавершена «Знайдена» — присвячена сучасній йому проблемі: Россетті збирався змалювати дівчину легкої поведінки, яку піднімає з дороги сільський скотопромисловець і впізнає в ній свою колишню кохану.

Подорож до Європи

[ред. | ред. код]

Восени 1849 року Россетті разом з Хантом поїхав до Франції, де відкриває для себе роботи Джорджоне, Леонардо да Вінчі, Тіціана, і до Бельгії, де знайомиться з творами Ван Дейка і Мемлінга.

Після повернення в Лондон Россетті знайомиться з Ліззі Сиддаль, котра спочатку стає його моделлю, а згодом — дружиною.

Незважаючи на підтримку і заступництво критика Джона Рескіна, негативні відгуки і критика картин змусили Россетті відмовитися від публічних виставок; художник звертається до акварельної техніки, тому що такі картини могли продаватися приватно.

Натхненням художника в 1850-ті роки стали сюжети «Нового життя» Данте і «Смерть короля Артура» сіра Томаса Мелорі. Ці теми також цікавили і тогочасних друзів Россетті — В. Морріса та Е. Берн-Джонса.

Ліззі

[ред. | ред. код]

У травні 1861 дружина Ліззі народжує мертву дитину, а 10 лютого наступного року через передозування ліків помирає сама.

У 1864 пише «Беату Беатрикс» — посмертний портрет коханої, чиє зображення він ідеалізує подібно до того, як Данте — свою Беатриче. Рсосетті також пише ряд полотен, на яких зображує замислені жіночої фігури, зазвичай в тяжкому, болісному спогляданні чи роздумі. Свої невидані поезії тих років він кладе в могилу дружини.

У 1864 він їде до Парижу, де на ретроспективній виставці робіт Делакруа знайомиться з Мане. Вже тоді Россетті має серйозні проблеми з зором.

Пізня творчість

[ред. | ред. код]

У цей період художник відходить від колишнього, за словами критика Рескіна — «нестерпного» реалізму Россетті-прерафаеліта, звертаючись в своїх і живописних, і поетичних творах до міфологічних тем і стилізації. Це не могло не вплинути вагомо на розвиток Європейського Символізму. У своїх роботах Россетті зображує жінок до одержимості стилізовано: його нову коханку Фанні Корнфорт змальовує чи не конспектом фізичного еротизму, в той час як Джейн Верден, жінка прерафаеліта Морріса, постає ефірною богинею.

Останні роки

[ред. | ред. код]

У червні 1872 року, після того, як ним знехтувала щиро кохана ним Джейн Верден, в стані суворої депресії, майстер спробує накласти на себе руки, але буде вчасно врятований. Але з того дня він важко хворіє, стан його ускладнює як наркотична залежність, так і жорстока критика його поезій, що він їх за порадою друзів, вийняв з могили Елізабет.

Останні роки жив затворником. У грудні 1881 переносить інсульт.

Помер 9 квітня 1882 в Брінчігтон-на-морі в Кенті.

Галерея

[ред. | ред. код]

Картини

[ред. | ред. код]

Drawings

[ред. | ред. код]
  • La Belle Dame sans Merci (1848), pen and sepia with some pencil
    La Belle Dame sans Merci (1848), pen and sepia with some pencil
  • Drawing of Elizabeth Siddal reading (1854)
    Drawing of Elizabeth Siddal reading (1854)
  • Hamlet and Ophelia (1858), pen and ink drawing
    Hamlet and Ophelia (1858), pen and ink drawing
  • Drawing of Annie Miller (1860)
    Drawing of Annie Miller (1860)
  • Portrait of Marie Spartali Stillman (1869)
    Portrait of Marie Spartali Stillman (1869)
  • Drawing of Fanny Cornforth, graphite on paper (1869)
    Drawing of Fanny Cornforth, graphite on paper (1869)
  • The Roseleaf (Portrait of Jane Morris; 1870), graphite on wove paper
    The Roseleaf (Portrait of Jane Morris; 1870), graphite on wove paper
  • Ligeia Siren (1873), colored chalk
    Ligeia Siren (1873), colored chalk

Woodcut illustrations

[ред. | ред. код]
  • The Maids of Elphen-Mere, Rossetti's first published woodcut illustration (1855)
    The Maids of Elphen-Mere, Rossetti's first published woodcut illustration (1855)
  • King Arthur and the Weeping Queens, one of two illustrations by Rossetti for Edward Moxon's illustrated edition of Tennyson's Poems (1857)
    King Arthur and the Weeping Queens, one of two illustrations by Rossetti for Edward Moxon's illustrated edition of Tennyson's Poems (1857)
  • Golden Head by Golden Head, illustration for Christina Rossetti's Goblin Market and Other Poems (1862)
    Golden Head by Golden Head, illustration for Christina Rossetti's Goblin Market and Other Poems (1862)

Decorative arts

[ред. | ред. код]

Caricatures and sketches

[ред. | ред. код]
  • Death of a Wombat (1869)
    Death of a Wombat (1869)
  • William Morris reading to Jane Morris while she takes the waters at Bad Ems (1869)
    William Morris reading to Jane Morris while she takes the waters at Bad Ems (1869)
  • Mrs. Morris and the Wombat (1869)
    Mrs. Morris and the Wombat (1869)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д RKDartists
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Dante Gabriel Rossetti
  6. ↑ а б в г д е ж Gaunt W., Bryson J. Encyclopædia Britannica
  7. ↑ http://www.sothebys.com/en/auctions/ecatalogue/2012/british-irish-art/lot.11.html
  8. ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
  9. ↑ https://www.workwithdata.com/person/dante-gabriel-rossetti-1828
  10. ↑ а б Artnet — 1998.
  11. ↑ а б в г Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  12. ↑ CONOR.Sl
  13. ↑ Cassou J., Brunel P., Claudon F. та ін. Encyclopédie du symbolisme — 1979. — ISBN 2-85056-129-0
  14. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  15. ↑ Lady Lilith, Dante Gabriel Rossetti, 1868. Процитовано 21 серпня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данте Габрієль Россетті

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данте_Габрієль_Россетті&oldid=43681349