Дев'ять ліриків — Вікіпедія

Дев'ять ліриків (англ. Nine Lyric), Канон ліриків (англ. Melic Poets) — канон ліричних («мелічних») поетів та поетес Давньої Греції, оцінений філологами елліністичної Александрії як гідних критичного вивчення. У канон увійшли (хорова і сольна лірика):

• Алкман (2-га пол. VII ст. До н. Е.),
• Сапфо (630/612 — 572/570 до н. Е.), сольна лірика
• Алкей (620/626 — після 580 до н. Е.), сольна лірика
• Анакреонт (бл. 570—487 до н. Е.), сольна лірика
• Стесіхор (2-га пол. VII ст. — бл. 556 до н. Е.),
• Ібік (VI ст. До н. Е.),
• Симонід (556—468 до н. Е.),
• Піндар (522/518 — 448/438 до н. Е.),
• Бакхілід (бл. 518 — бл. 450 до н. Е.)

• Канон ліриків // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 459-460.