Калліопа — Вікіпедія
Калліопа Καλλιόπη | |
---|---|
Муза епічної поезії | |
Міфологія | Давньогрецька |
Божество в | давньогрецька релігія |
Значення імені | Прекрасноголоса |
Місцевість | Стародавня Греція |
Батько | Зевс |
Мати | Мнемосіна |
Брати/сестри | Мельпомена, Евтерпа, Талія, Ерато, Полігімнія, Терпсіхора, Кліо, Уранія |
Діти | Орфей, Лін, Гомер[1] |
Атрибути | Воскові дощечки, стилос |
Частина від | Музи |
Похідна робота | Calliope[d] |
Медіафайли у Вікісховищі |
Калліо́па (грец. Καλλιόπη, латинізований запис Kalliope — «Прекрасноголоса») — в давньогрецькій міфології найстарша серед дев'яти муз; первісно богиня співів, згодом покровителька епічної поезії й науки, мати Ліна, Орфея, фракійського володаря Реса.
Калліо́па — старша дочка Зевса і Мнемосіни. За версією, народила від Аполлона Гомера. Іноді згадується як мати корибантів.
За Гесіодом, виділяється з-поміж муз, слідує за царями. Її згадують Алкман, Стесіхор. До неї звертається Вергілій.
Діонісій Мідний в елегіях називав поезію «криком Калліопи».
Особливою пошаною користувалася Калліопа в Локрах Епізефірских.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- 22 Калліопа — астероїд, названий на честь божества.
- ↑ Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.526
- Каліопа [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 579. — 1000 екз.