French
DeutschДегтярськ — Вікіпедія
| місто Дегтярськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Дегтярск | |||||
| |||||
-3.jpg) | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
| Муніципальний район | Дегтярський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ: | 65484503000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 65736000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1914 року | ||||
| Статус міста | 1954 року | ||||
| Населення | 15522 особи (2010[1]) | ||||
| Площа | 19 км² | ||||
| Поштовий індекс | 623270–623272 | ||||
| Телефонний код | +7 34397 | ||||
| Географічні координати: | 56°42′ пн. ш. 60°06′ сх. д. / 56.7° пн. ш. 60.1° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | degtyarsk.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Дегтярськ  Дегтярськ | |||||
|
| |||||
| | |||||
.png)
.png)
Дегтя́рськ (рос. Дегтярськ) — місто, центр Дегтярського міського округу Свердловської області.
Дегтярськ розташований на річці В'язовці. У межах міста розташоване озеро Ікбулат.
Перше поселення в районі сучасного Дегтярска датується приблизно кінцем XIX століття (тимчасові поселення 1890-их років), коли робітники з Ревдинського залізоробного заводу та з селища Краснояр, займаючись заготівлею березового вугілля для потреб заводу, попутно займалися і варінням дьогтю, бо географо-геологічний кордон Європи-Азії, що проходить між Ревдою і Дегтярськом, також геологічно і географічно розділяв і породи деревних насаджень: в «європейській» Ревді переважали хвойні — в основному сосни, в «азійському» Дегтярську росли в основному берези, що сприяло процвітанню варіння дьогтю з березових субстратів.
1914 року починається розробка Дегтярського родовища сірчаного колчедану. Поблизу родовища було утворене селище Дегтярка. 18 листопада 1954 селищу було надано статус міста.
Влітку 1959 року місто відвідав 36-й віцепрезидент, майбутній 37-й президент США Річард Ніксон, який активно спілкувався з місцевими мешканцями[2]. У 1925—1930 роках його батьки працювали на місцевому мідному руднику, узятому в концесію американською фірмою «Лена-Голдфілдс»[3].
1 травня 1960 року у небі над Дегтярськом радянські сили ППО збили американського льотчика-шпигуна Пауерса на літаку U-2. При цьому був також випадково збитий радянський перехоплювач МіГ-19, пілотований старшим лейтенантом Сергієм Сафроновим. Трагедія розігралася в небі над Дегтярськом під час першотравневої демонстрації і літак Сафронова міг врізатися в багатотисячну демонстрацію[2], якби не його героїчний вчинок — він зумів відвести літак за місто, тим самим врятувавши людські життя, але втративши своє. На початку 2000-их років Сергію Сафронову було встановлено пам'ятник.
9 липня 2009 року Дегтярськ включений до списку учасників маршруту Всесвітньої Федерації АЦК ЮНЕСКО «Світова культурна спадщина. Діалог культур, діалог цивілізацій»[4]. Таким чином, Дегтярськ став четвертим середньоуральським містом з таким статусом. Його вже носять Єкатеринбург, Нижній Тагіл та Нижні Серги.
Населення — 15 522 особи (2010, 15 869 у 2002[5]).
В поселенні народилась:
- Безпалько Ольга Володимирівна (1962—2017) — український педагог.
- ↑ Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б І. Гладкова. 25 екатерінбурзьких таємниць. Нариси. — Єкатеринбург: 2003. — 220 с.: Ил.
- ↑ [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Антон Хижняков. (09.07.2009). Дегтярск визнаний містом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вести.Ru. Архів оригіналу за 19.12.2013. Процитовано 6 липня 2010.
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Аркуш карти O-41-109 Дегтярск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
)/O41-109%20%20%20ДЕГТЯРСК%20%2084-86.jpg){kind=link}
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]