Нижній Тагіл — Вікіпедія

місто Нижній Тагіл
рос. Нижний Тагил
Герб Нижнього Тагіла Прапор Нижнього Тагіла
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Нижньотагільський міський округ
Код ЗКАТУ: 65476000000
Код ЗКТМО: 65751000001
Основні дані
Час заснування 1722 року
Статус міста 1919 року
Населення 361811 осіб (2010[1])
Площа 298 км²
Поштовий індекс 622002
Телефонний код +7 3435
Географічні координати: осіб (2010[1]))_region:RU_ 57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д. / 57.916666666667° пн. ш. 59.966666666667° сх. д. / 57.916666666667; 59.966666666667
Схема міста
Схема міста
Схема міста
Влада
Вебсторінка ntagil.org
Міський голова Пінаєв Владислав Юрійович
Мапа
Нижній Тагіл (Росія)
Нижній Тагіл
Нижній Тагіл
Нижній Тагіл (Свердловська область)
Нижній Тагіл
Нижній Тагіл

Мапа

CMNS: Нижній Тагіл у Вікісховищі

Ни́жній Тагі́л (рос. Нижний Тагил) — місто, центр Нижньотагільського міського округу Свердловської області Росії.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на східному схилі Уральських гір, за 20-25 км від умовної межі Європи та Азії на висоті 200 м над рівнем моря. Площа Нижнього Тагілу становить 4106 км² (з 1 квітня 2008 року, після приєднання до міського округу 22 населених пункти, що проголосували на референдумі за приєднання, колишня площа міста 298 км²).

Клімат території Нижнього Тагілу — різко-континентальний із суворою зимою і коротким літом. Середньорічна температура повітря в Нижньому Тагілі −0,3 ° С, абсолютний максимум +37 ° С, абсолютний мінімум −49 ° С.

За природними умовами Приміський район можна розділити на дві зони: західну — гірсько-лісову та лісо-лукову — східну. На заході від міста проходить головний Вододільний Уральський хребет з окремими височинами і гірськими кряжами, прямуючими з півночі на південь. Середня висота гір 400—500 метрів, і лише деякі вершини піднімаються вище 700 м — гора Біла (711 м), Старик-Камінь (753 м), Широка (761 м). Круті, уривисті кам'яні вершини — «шихани», увінчані скелями — «останцями», створюють неповторний краєвид Середнього Уралу. Прямо в межах міста розташовані гори Довга, Голий камінь. На схід від міста рельєф поступово вирівнюється і переходить в Західно-Сибірську низовину.

Головна річка — Тагіл з численними притоками впадає в річку Туру Об-Іртишського басейну. Тагільський став простягнувся на 16 км, найбільша ширина 1,5 км, глибина до 12 метрів. Крім Тагіла, у межах міста протікає 13 річок: Вия, Баранча, Велика Кушва, Мала Кушва, Леба, Іса, Ольховка, Ватіха, Лебяжка, Єжовка, Гальянка, Чорна Катабка, Рудянка.

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат Нижній Тагіл (1949–2011)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,1 11,1 30,2 30,0 33,9 33,9 34,6 37,2 29,4 22,6 12,3 4,9 37,2
Середній максимум, °C −11,5 −9,6 −0,8 8,1 15,5 20,8 22,7 19,4 13,2 4,6 −4,6 −9,7 5,7
Середня температура, °C −14,7 −13,7 −5,2 3,0 9,7 15,1 17,2 14,2 8,6 1,4 −7,2 −12,4 1,3
Середній мінімум, °C −19 −18,7 −10,8 −2,8 2,8 8,1 10,8 8,6 3,7 −2 −10,7 −16,3 −3,9
Абсолютний мінімум, °C −45 −42 −36,1 −27,2 −12,8 −5 0,0 −2,6 −7,8 −27 −38,9 −46 −46
Норма опадів, мм 32.5 27.6 24.0 32.9 54.7 55.6 95.9 78.5 57.4 37.3 27.7 25.4 549.5
Кількість сонячних годин 49,6 89,6 124,0 201,0 235,6 243,0 282,1 201,5 132,0 71,3 33,0 34,1 1696,8
Кількість днів з опадами 18,2 14,5 16,7 11,9 13,3 13,6 9,1 12,6 13,2 17,4 20,6 17,8 178,9


Вологість повітря, % 77.0 72.9 70.2 63.9 63.3 71.3 72.6 78.2 79.4 78.5 79.3 78.5 73.8

Історія

[ред. | ред. код]
Пам'ятник паровозу Черепанових — першому паровозу Росії

8 (19 жовтня) 1722 року вважається датою заснування Нижнього Тагіла, коли на військовому заводі була отримана перша продукція — чавун. Завод заснований династією Демидових, яким до революції належали Тагільські заводи. У цей час світову популярність набуває тагільський метал, позначений штемпелем «Старий соболь». Вперше у світі на заводах міста стали використовувати електрику. Наразі в місті знаходиться єдиний у світі завод-музей.

Статус міста Нижній Тагіл отримав 20 серпня 1919 року постановою Єкатеринбурзького військово-революційного комітету.

1926 року у місті працювали 5 клубів і 8 бібліотек, з'явився перший радіовузол. У 1930 році тут мешкало 42 000 осіб, його житловий фонд ледве перевищував 220 тис. м², 94 % будинків були дерев'яними, 85 % — одноповерховими. У місті нараховувалося 19 початкових шкіл, 2 технікуми, робфак, 2 кінотеатри, 2 лікарні із загальною кількістю ліжок 126. 1932 року розпочато будівництво перших цехів Уральського вагонобудівного заводу. За 4 роки, у жовтні 1936 року, з його конвеєра зійшов перший вантажний вагон. 1937 року пішов перший трамвай. 1939 року відкритий учительський інститут — перший вищий навчальний заклад міста.

У роки Другої світової війни у місто було евакуйовано багато підприємств з України, серед них флагман Української металургії — Криворіжсталь. Це стало вирішальною крапкою в розвитку міста. У роки війни місто випустило 30 тисяч танків «Т-34». Зараз місто дає 7 % чавуну і 6 % сталі та прокату Росії. У місті випускається танк «Т-90» («Уралвагонзавод»).

Населення

[ред. | ред. код]

Місто займає друге місце за чисельністю населення в Свердловській області.

Населення — 361811 осіб (2010, 390498 2002[2]).

Культура

[ред. | ред. код]

Музеї

[ред. | ред. код]

Економіка

[ред. | ред. код]

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, в обробних виробництвах за 2007 становив 131,8 млрд руб. За цим показником Нижній Тагіл займає перше місце в Свердловській області, випереджаючи навіть Єкатеринбург[3].

Підприємства Нижнього Тагілу

[ред. | ред. код]
Вид на промзону міста

Обсяг відвантажених товарів власного виробництва великих і середніх організацій у 2007, млрд руб.:

  • видобувні виробництва 7,003;
  • обробні виробництва 131,80;
  • виробництво і розподіл електроенергії, газу й води 11,092;

Транспорт

[ред. | ред. код]
Залізничні станції
  • Найбільша пасажирська станція — станція Нижній Тагіл;
  • Вантажо-пасажирська станція Змичка;
  • Пасажирські залізничні станції: Сан-Донато, Старатель, Завязовська і Вагонозавод;
  • Пасажирські залізничні пункти та зупинки: Депо, 2 км, 7 км, 365 км, ПМС-43, 353 км;
  • Автовокзал Нижнього Тагілу;
  • Міжміські автостанції Н.Тагілу: Кінотеатр «Урал» (ВМЗ/Вия), Уральський проспект (Н. Гальянка), Вагонка (УВЗ).
Міський громадський транспорт
  • Нижньотагільський трамвай (11 маршрутів);
  • Нижньотагільський автобус (25 маршрутів);
  • Маршрутне таксі Нижнього Тагілу (бл. 65 маршрутів);
  • Таксі (декілька міських служб таксі).
Аеропорт

На схід від Нижнього Тагілу в селі Покровському знаходиться колишній військовий аеропорт «Салком». Через нестачу фінансування будівництво цивільного аеропорту в цьому місці тимчасово відкладено.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
  • Ленінський район (Центр, Вия, старателі, Стара Гальянка, Голий Камінь)
  • Тагілстроєвський район (Тагілстрой, Гальянка, Красний Камінь)
  • Дзержинський район (Вагонка)
  • Приміський район (наразі Горноуральський міський округ, введений до складу МУ «місто Нижній Тагіл»)

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
  3. ↑ Российский статистический ежегодник. Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 20 липня 2009.
  4. ↑ Чешский город разорвал отношения с Нижним Тагилом. ura.news. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Аркуш карти O-40-84 Нижний Тагил. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нижній Тагіл
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нижній_Тагіл&oldid=43193104