French
DeutschДержавний кордон Катару — Вікіпедія
Державний кордон Катару — державний кордон, лінія на поверхні Землі та вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, що визначають межі державного суверенітету Катару над власними територією, водами, природними ресурсами в них і повітряним простором над ними.
Загальна довжина кордону — 87 км[1]. Катар суходолом межує лише з однією державою на півдні. Уся територія країни суцільна, тобто анклавів чи ексклавів не існує.
- Ділянки державного кордону
| Держава | Ділянка | Довжина (км) | Прикордонні регіони | Примітки |
|---|---|---|---|---|
 Саудівська Аравія | південь | 87 |
Катар омивається водами Перської затоки Індійського океану[2]. Загальна довжина морського узбережжя 563 км[1]. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[3]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[3]. Виключна економічна зона встановлена на двостороннє узгоджену відстань за серединними лініями[4][1].
- ↑ а б в Qatar, Geography. Factbook.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Вікісховище : Атлас Катару.- Карти Катару : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Qatar : [англ.] : [арх. 30 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 December. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
