Держанівка (Кам'янець-Подільський район) — Вікіпедія

село Держанівка
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Тер. громада	Дунаєвецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA68020050150067238
Основні дані
Населення	322
Площа	1,24 км²
Густота населення	332,26 осіб/км²
Поштовий індекс	32462
Телефонний код	+380 3858
Географічні дані
Географічні координати	48°50′41″ пн. ш. 26°55′47″ сх. д. / 48.84472° пн. ш. 26.92972° сх. д. / 48.84472; 26.92972
Середня висота над рівнем моря	274 м
Місцева влада
Адреса ради	32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
Держанівка
Держанівка
Мапа

Держані́вка (Остоя до 1925 року, пол. Ostoja) — село в Україні розташоване на Поділлі, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.

Село розташоване на одній із закритих поверхневим шаром землі і частково лісовим масивом товтр Подільської височини на середній висоті 274 метри над рівнем моря у басейні середньої течії і ліворуч від річки Студениці — притоки річки Дністра за 40-45 км від нього. Місцевість має географічні координати 48°50′41″ пн. ш. і 26°55′47″ сх. д. та площу 1,24 км².

Сусідніми селами є Іванківці (з півночі), Дем'янківці (з північного заходу) Антонівка і Мушкутинці (із заходу), Голозубинці (з півдня), Велика Побійна (зі сходу) та Сивороги (з північного сходу). Відстань до районного центру м. Дунаївці через річку Студеницю становить 7 км (шосейною дорогою через с. Іванківці 12 км). Найближча залізнична станція Дунаївці віддалена на 30 км, а обласний центр м. Хмельницький — на 82 км.

Село має довжину біля двох з половиною кілометрів у напрямі «схід-захід», і лише у центральній частині має чотири провулки, що розширюють його розташування на південь і північ. За природно-ландшафтними умовами місцина належить до природної зони лісостепу. Рельєф позначений пологими схилами, частина з яких у західній частині переходять у круто спадаючі, що утворюють яр-каньйон довжиною до одного кілометра. Вже за селом яр спадає у південно-західному напрямку і закінчується біля прибережної долини річки Студениці.

У полях на схід від села зароджується джерельний безіменний струмок. Спочатку він огинає село з північного боку. А далі щедро поповнюючись з численних джерел, вбігає у село і, розділяючи його навпіл, дзюркоче на захід до яру, де шумить-вирує кількома водоспадами висотою від одного до шести метрів і поповнює собою води річки Студениці.

З південного боку на відстані від 30 до 400 метрів уздовж всього села проліг ліс Мокрець, шириною 800—1200 метрів, багатий на листяні породи дерев — граб, дуб, береза, осика, берест, клен і лісове різнотрав'я та гриби, з яких особливо цінуються білі гриби, підберезники, лисички, сироїжки, печериці, маремухи. У лісі водяться лисиці, зайці, також спостерігаються козулі і дикі кабани, а гніздяться, переважно, дрібні птахи — дрізд, дикі голуби, синиця, зяблик, соловейко.

З північного і північно-східного боку — між Держанівкою та Іванківцями і Сиворогами аж до хутора Лисани (частина с. Велика Побійна) тягнеться листяний з домішками ялини ліс Довжок.

Із корисних копалин у селі і навколо нього багато будівельної глини, а також фрагментарно — підповерхневі ділянки річкового піску великих фракцій до 1,5 мм (південно-східна частина земель — уроч. Стависко) та в яру у південно-західній частині — виходи вапняку і вапняково-кременеві сполуки.

Питною водою для індивідуального вживання і господарських цілей мешканці Держанівки забезпечуються із криниць-копанок глибиною від 10 до 18 метрів або з природних джерел, що б'ють з-під землі у пониззі уздовж безіменного струмка. В останній час окремі фермери зводять більш потужні свердловини для добування питної води з глибини 60-70 метрів. Крім цього, у полях на північний захід, що за півтора кілометра від села, відкривається декілька джерел, особливо помітних після весняних паводків та рясних літніх дощів. Там вони поповнюють неглибоку рукотворну криничку, з якої можна черпати питну воду відром, задовольняючи спраглих людей і свійських тварин, яких виводять сюди на випас. В разі переповнення цієї кринички, її вода збігає у доволі широку балку в бік річки Студениці.

З історичних і наукових видань, архівних документів і спогадів старожилів відомо, що менш ніж сто років тому це невеличке село на Поділлі в народі називалось «Ростоя».

У XVIII столітті село було поділене майже навпіл між польським графом Ігнацієм Сцібором Мархоцьким та магнатом Вінцентом Красінським.

В результаті цього земельного поділу східна частина села отримала від Мархоцького назву Остоя — від назви шляхетського герба роду Мархоцьких Остоя. Водночас західна частина села теж з XVIII століття отримала назву Вінцентівка — за іменем власника Вінцента Красінського.

Більшовицький режим хоча і возз'єднав село в єдине ціле у 1925 році, але примусово і штучно присвоїв селу назву «Дзержинівка» — на честь першого керівника радянських каральних органів ЧК-НКВС-МДБ-КДБ Ф. Дзержинського. За якесь десятиліття літеру «и» в цьому топонімі замінили на «а», перейменувавши Дзержинівку на Дзержанівку. А після другої світової війни малопоширений в українській мові звук «дз» скоротили до «д». Особливо болючим у цій історії став той факт, що саме з цього села, яке налічувало не більше 160 дворів, у період сталінського терору 1937-38 років НКВС репресував 31 мешканці, з яких 27 було страчено^[1]. З усіх репресованих 24 жертви, як і Ф.Дзержинський, були етнічними поляками.

Попри примусову зміну назви села більшовицькою владою, людська пам'ять протягом століть чи навіть тисячоліть зберігає її. До цього часу жителі району в усному повсякденному спілкуванні називають село Ростоєю, а його жителів ростоянами і ростоянками.

У другій половині 1960-х років село було електрифіковане і з'єднане дорогою із твердим насипним покриттям із трасою Дунаївці — Нова Ушиця.

З 1991 року в складі незалежної України.

У 2013 році у Держанівку було проведено газопровід.

До 2015 року діяв орган місцевого самоврядування — Держанівська сільська рада, до відання якої також входило сусіднє село Антонівка.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади^[2].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району^[3].

На початку 2016 року у Держанівці налічувалось 176 дворів і 322 мешканці. Склад населення характеризувався такими показниками: дошкільнята — 17 (5,3 %); школярі — 25 (7,8 %); доросле населення — 280 (87 %). Із дорослого населення чоловіків 131 (46,8 %), жінки — 149 (53,2 %). Кількість молоді віком від 16 до 35 років становила 85 осіб (26,4 %). З усіх мешканців села 164 (51 %) належали до осіб працездатного віку. Але при цьому мали роботу лише 70 (21,7 % від усіх або 42,7 % від працездатних), а 78 (24,2 % від усього населення села) були безробітними. Ще 112 осіб (34,8 %) перебували на пенсії.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

У селі функціонують клуб, бібліотека, дитячий садочок. До 2012 року тут діяла початкова школа.

В цілому, держанівські природні умови придатні для ведення аграрного виробництва. Проте тут надто мало чорноземів, а натомість переважають глинисті і підзолисті ґрунти, що вимагають регулярного внесення органічних і мінеральних добрив. На великих земельних масивах, які беруть в оренду аграрні корпорації або обробляють технічно забезпечені фермери, висівають злакові і бобові (пшениця, кукурудза, горох, соя) або технічні (ріпак, гречка, цукровий буряк) культури.

Водночас в індивідуальних селянських господарствах вирощують для власного користування картоплю, кормовий буряк, баштанні культури, квасолю, розводять невеликі сади, де переважають яблуні, груші, сливи, черешні, вишні, горіхи та, меншою мірою, шовковиця і виноград. Із тварин мешканці села розводять, переважно, велику і малу рогату худобу, свиней, кролів і домашніх птахів. Так, за даними статистичної звітності 2014 року, у домашніх господарствах утримувалися 92 корови, 6 телиць старших одного року і 21 теля до року, 72 свині, 40 овець, 4 кози, 1 кінь, 36 кролів, 1186 курей, а також доглядали 9 бджолосімей.

• Осецький Йосип Петрович — український поет, полковник Служби безпеки України.
• Куніцький Леонід Мар'янович — Заслужений будівельник України^[4]

• Погода в селі Держанівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Жителі села Держанівка відзначали подвійне свято^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Ostoja // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 667. (пол.)
• Wincentówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 543. (пол.)
• Pamięć przywraca żyćie / Józef i Wasyl Osieccy / Gazeta «Słowo polskie» / Winnica, Wydawca Fundacja «Wolność i Demokracja» — 2014r. nr 22 — 24 str., str. 18 [Електронний ресурс]. — http://www.wizyt.net/sp/Slowo_Polskie_n22.pdf/
• Nie można zapomnieć / Józef i Wasyl Osieccy / Gazeta «Słowo polskie» / Winnica, Wydawca Fundacja «Wolność i Demokracja» — 2014r. nr 23 — 20 str., str. 15 [Електронний ресурс]. - https://web.archive.org/web/20170131132515/http://wizyt.net/sp/Slowo_Polskie_n23.pdf
• Осецький Й. П. Соціальна трагедія поляків села Держанівка Дунаєвецького району Хмельницької області у 1937—1938 роках: історико-архівне дослідження / В. Б. Осецький, Й. П. Осецький // Видатні поляки на Поділлі: колективна монографія — Хмельницький: Науково-видавничий відділ ХГПА, 2015. — 194 с. — С. 98-103
• Осецький Й. П. Ознаки збереження індоєвропейських назв місцевостей у Дунаєвецькому районі нащадками древнього автохтонного населення краю // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: збірник науково-краєзнавчих праць // Редкол. : Прокопчук В. С. (голова) та ін. / . — Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д. Г. , 2013. — Вип. 5. — 648 с. : іл. — С. 105.
• Прокопчук В. С. Топоніми рідного краю: методичний посібник / В. С. Прокопчук. ― К. : Рідний край, 1999. — 93 с.
• Заслужений будівельник України (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості» [Архівовано 12 лютого 2022 у Wayback Machine.])

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2017)

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (березень 2017)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.