Заставля — Вікіпедія

село Заставля
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Дунаєвецька міська громада
Код КАТОТТГ UA68020050190030318
Основні дані
Населення 756
Площа 1,159 км²
Густота населення 652,29 осіб/км²
Поштовий індекс 32443
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°53′48″ пн. ш. 26°49′42″ сх. д. / 48.89667° пн. ш. 26.82833° сх. д. / 48.89667; 26.82833
Середня висота
над рівнем моря
286 м
Водойми Тернава
Місцева влада
Адреса ради 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
Заставля. Карта розташування: Україна
Заставля
Заставля
Заставля. Карта розташування: Хмельницька область
Заставля
Заставля
Мапа
Мапа

Заста́влясело в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва села походить від назви людей за місцем проживання «заставці» — «ті, що живуть за ставком».

Географія

[ред. | ред. код]

Подільське село Заставля приміське поселення біля Дунаївців, розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України. У селі протікає річка Тернава, є ставок. Через Заставля проходить автошлях територіального значення Т 2308, а також поблизу села пролягає автошлях національного значення Н03 ЖитомирЧернівці.

Клімат

[ред. | ред. код]

Заставля знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія

[ред. | ред. код]
Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Село відоме з XVIII століття.

Церква святого Іоана Богослова відома з XVIII століття, розібрана в 1832 році.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 жителі села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.[1] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення становить 756 осіб.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 748 98.94%
російська 7 0.93%
інші/не вказали 1 0.13%
Усього 756 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]
  • Григор'єв Никифір Олександрович (справжнє ім'я Никифір Олександрович Серветник) (9 лютого 1884 — †27 липня 1919, село Сентове Олександрійського повіту Херсонської губернії, зараз село Родниківка, Олександрівський район Кіровоградська область) — один з лідерів Української Національної Революції, видатний український військовий та громадсько-політичний діяч доби Громадянської війни 1917—1921 років. Кадровий офіцер (штабс-капітан) Російської Імператорської Армії; підполковник Армії Української Народної Республіки (1917); сотник Запорозької дивізії Армії Української Держави (1918); повстанський отаман Степової України (1918), начальник Херсонської повстанської дивізії, полковник Дієвої Армії Директорії Української Народної Республіки та Головний отаман Повстанських військ Херсонщини, Запоріжжя і Таврії (1918—1919); командир 1-ї бригади Задніпровської Української радянської дивізії, начальник 6-ї Української радянської стрілецької дивізії Української Червоної Армії (1919); керівник антибільшовицького повстання на Півдні України та командуючий об'єднаною Українською повстанською армією (1919), самопроголошений Гетьман України (1919).

Світлини

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]