Дерлей — Вікіпедія

Ф
Дерлей
Дерлей
Дерлей
Особисті дані
Повне ім'я Вандерлей Фернандес Сілва
Народження 14 липня 1975(1975-07-14) (49 років)
  Сан-Бернарду-ду-Кампу, Бразилія
Зріст 175 см
Вага 72 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994–1997 Бразилія «Америка» (Натал) 56 (21)
1997–1998 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 6 (0)
1998–1999 Бразилія «Мадурейра» 12 (4)
1999–2002 Португалія «Уніан Лейрія» 91 (42)
2002–2005 Португалія «Порту» 57 (29)
2005–2007 Росія «Динамо» (Москва) 41 (20)
2007   Португалія «Бенфіка» 12 (1)
2007–2009 Португалія «Спортінг» 27 (8)
2009 Бразилія «Віторія» (Салвадор) 1 (1)
2010 Бразилія «Мадурейра» 3 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вандерлей Фернандес Сілва (порт. Vanderlei Fernandes Silva), більш відомий як Дерлей (порт. Derlei, нар. 14 липня 1975, Сан-Бернарду-ду-Кампу) — бразильський та португальський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Порту» в період його найвищого розквіту, вигравши з командою Кубок УЄФА, Лігу чемпіонів та Міжконтинентальний кубок, а також ряд національних трофеїв. Надалі грав за «Динамо» (Москва) та два інші португальські топ-клуби — «Бенфіка» та «Спортінг».

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за команду клубу «Америка» (Натал), в якій провів три року, взявши участь у 56 матчах чемпіонату. Після цього грав у складі інших місцевих клубів «Гуарані» (Кампінас) та «Мадурейра».

1999 року перейшов у португальський клуб «Уніан Лейрія», де став основним гравцем, а у останньому сезоні 2001/02 під керівництвом тренера Жозе Моурінью забив 21 гол у 33 іграх чемпіонату[1], ставши другим бомбардиром турніру після легендарного Маріо Жардела, що забив неймовірні 42 м'ячі.

Влітку 2002 року разом із Моурінью перейшов у «Порту», якому в першому ж сезоні допоміг виграти Кубок УЄФА, забивши у фінальному матчі 2003 року 2 голи і з 12 голами за весь турнір став найкращим бомбардиром Кубка[2]. В чемпіонаті бразилець мав не таку високу результативність, забивши 7 голів у 26 іграх, але також виграв і національний титул. Наступного року португальський клуб знову виграв чемпіонат, а також Лігу чемпіонів та Міжконтинентальний кубок, але сам Дерлей через серйозну травму коліна пропустив кілька місяців[3].

У січні 2005 року перейшов до московського «Динамо» за сім мільйонів євро[4]. У своєму першому сезоні в «Динамо» з 13 голами зайняв друге місце в списку найкращих бомбардирів російської Прем'єр-ліги після Дмитра Кириченка з ЦСКА, а в другому сезоні відзначився 11 разів. Будучи гравцем московського «Динамо» Дерлей одного разу під час матчу кинув пляшку з водою в голову головному тренеру Юрію Сьоміну після того, як був замінений[5].

У лютому 2007 року на правах оренди перейшов в лісабонську «Бенфіку», за що вболівальники «Порту» назвали його зрадником[6]. У червні 2007 року підписав дворічний контракт з лісабонським «Спортінгом», ставши одним з небагатьох гравців,, що за кар'єру пограли у всіх клубах португальської «Великої трійки»[7][8], втім через нову травму коліна основним гравцем у першому сезоні не був[9], хоча і виграв Кубок Португалії[10]. У другому сезоні 2008/09 частіше став виходити на поле, конкуруючи з Елдером Поштігою та Лієдсоном і забив кілька важливих голів, включаючи гол у ворота донецького «Шахтаря» в рамках групового етапу Ліги чемпіонів, який дозволив клубу перемогти 1:0 та достроково вийти в плей-оф[11].

По закінченні сезону 2008/09 покинув «Спортінг», оскільки не домовився по новому контракту[12] і 27 серпня 2009 року підписав контракт з «Віторією» (Салвадор) на один рік[13], але вже в кінці жовтня покинув клуб[14].

З кінця лютого 2010 року виступав за «Мадурейру»[15], де і завершив професійну ігрову кар'єру після закінчення Ліги Каріока 2010.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Порту»: 2002–03, 2003–04
«Порту»: 2002–03
«Спортінг»: 2007–08
«Порту»: 2003, 2004
«Спортінг»: 2007, 2008
«Порту»: 2002–03
«Порту»: 2003–04
«Порту»: 2004

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Derlei puts Porto first [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]; UEFA, 16 September 2003
  2. Uefa Cup final player ratings. BBC Sport. 21 травня 2003. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 3 жовтня 2017.
  3. Derlei dealt Christmas blow [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]; UEFA, 24 December 2003
  4. Derlei leads Dynamo influx [Архівовано 23 березня 2009 у Wayback Machine.]; UEFA, 10 January 2005
  5. Розмова по п'ятницях. Дмитро Парфьонов [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] — «Спорт-Експрес», 22 січня 2010
  6. Benfica seal Derlei and Fernandes deals [Архівовано 11 січня 2016 у Wayback Machine.]; UEFA, 29 January 2007
  7. Derlei assina às 17 horas [Derlei signs at 5 P.M.]. Record (Portuguese) . 22 червня 2007. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  8. Sporting: documento do Dínamo chegou, Derlei já é "leão" [Sporting: Dynamo document has arrived, Derlei is already a "lion"] (Portuguese) . Mais Futebol. 25 червня 2007. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  9. Dire outcome for Sporting's Derlei [Архівовано 9 жовтня 2018 у Wayback Machine.]; UEFA, 9 September 2007
  10. Sporting vence Taça de Portugal [Sporting win Portuguese Cup]. Expresso (Portuguese) . 18 травня 2008. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  11. Derlei sparks Sporting celebrations [Архівовано 11 січня 2010 у Wayback Machine.]; UEFA, 4 November 2008
  12. Derlei diz adeus ao Sporting [Derlei bids farewell to Sporting]. Jornal de Notícias (Portuguese) . 11 червня 2009. Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  13. Новина на сайті «Віторії» [Архівовано 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (порт.)
  14. Vitória dispensa atacante Derlei[недоступне посилання з Червень 2018]
  15. Atacante que teve passagem pelo Porto é o novo reforço do Madureira. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]