Десяткова класифікація Дьюї — Вікіпедія

Мелвіл Дьюї

Десятко́ва класифіка́ція Дью́ї або ДКД (англ. Dewey Decimal Classification, DDC) — бібліотечна класифікація документів, використовується в модернізованому вигляді в основному у бібліотеках.

Десяткова класифікація Дьюї стала основою для складнішої Універсальної десяткової класифікації, продовживши при цьому самостійний розвиток. Створена у 1876 році Мелвілом Дьюї[1], дотепер ДКД зазнала серію модернізацій. Остання, 22 версія ДКД вийшла у 2004 р. У 1998 ДКД перейшла під управління міжнародної організації Online Computer Library Center (OCLC). За твердженням зацікавлених OCLC, ДКД використовується більш ніж 200 тис. бібліотеками по всьому світу[2].

Основні ділення

[ред. | ред. код]

Перший рівень ділення. десять основних класів

000 Загальний клас
100 Філософія та психологія
200 Релігія
300 Суспільні науки
400 Мова
500 Природничі науки та математика
600 Техніка (прикладні науки)
700 Мистецтво. Образотворче та декоративне мистецтво
800 Література та риторика
900 Географія та історія










Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У 1876 нова система була вперше опублікована Мелвілом Дьюї у книзі "Класифікація і предметний покажчик для каталогізації та розташування книг і брошур в бібліотеці".
  2. Offers library users familiarity and consistency of a time-honored classification system used in 200,000 libraries worldwide. Архів оригіналу за 31 січня 2010. Процитовано 28 жовтня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]