Джейрахський район — Вікіпедія
Джейрахський район | |||
---|---|---|---|
Джейрахский район ЖІайраха шахьар | |||
| |||
Основні дані | |||
Суб'єкт Російської Федерації: | Інгушетія | ||
Населення (2014): | ▲ 2 792 | ||
Площа: | 628 км² | ||
Телефонний код: | 7-87343 | ||
Населені пункти та поселення | |||
Адміністративний центр: | село Джейрах | ||
Кількість сільських поселень: | 5 | ||
Влада |
Джейрахський муніципальний район (інг. ЖІайраха шахьар) — адміністративний і муніципальний район в південній частині Інгушетії.
Адміністративний центр — село Джейрах.
Джейрахський район знаходиться в гірській частині Інгушетії і займає центральну частину Головного Кавказького хребта. На півночі район межує з Сунженським районом Інгушетії, на північному заході — з Пригородним районом Північній Осетії, на заході — з міським округом Владикавказ, на півдні — з Грузією, на сході — з Чеченської Республікою. Площа району — 628,14 км².
Головні річки — Асса і Армхі. Гірські вершини: Хахалгі (3031 м), Черехкорт (2230 м).
Район утворений в жовтні 1993 року Указом Президента Республіки Інгушетія Руслана Аушева.
В 2009 році Джейрахський район отримав статус муніципального району[1]. Тоді ж у його складі було утворено 5 муніципальних утворень зі статусом сільського поселення[1].
- Національний склад
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[2]:
- Склеповий могильник с. Таргім, 1921 р.
- Портрет дівчини з селища Таргім. [1921 р. Експедиція Н.Ф. Яковлева - Е.М. Шилінга, осінь 1921 р]
- Вежі селища Ерзі. 16 - 18 ст.
- Боевая башня с. Джейрах. 1921 р.
- Жінка, розчісує шерсть на гребені, с. Джейрах 1921 р.
- Чоловіки за роботою на дерев'яній кожем'ялці, с. Джейрах 1921 р.
- Аул Цхоре
- Селище Гулі, родове селище тейпа Хулхой
- Селище Гулі, родове селище тейпа Хулхой
- Селище Гулі, родове селище тейпа Хулхой
- ↑ а б Закон РІ від 23 лютого 2009 року № 5-РЗ «Про встановлення кордонів муніципальних утворень Республіки Інгушетія і наділення їх статусом сільського поселення, муніципального району та міського округу». Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 13 грудня 2014.
- ↑ Том 4. Таблиця 04-04. Населення Інгушетії за національністю і володінню російською мовою. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 травня 2019.