Інгуська мова — Вікіпедія

Інгуська мова
ГІалгІай мотт (Ğalğaj mott)
Поширена вРосія Росія
РегіонІнгушетія,
Чечня, Північна Осетія
Носіїпонад 250 тис. чол.
Писемністькирилиця
КласифікаціяПівнічно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Вайнахська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна Інгушетія
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2inh
ISO 639-3inh

Інгу́ська мо́ва — мова інгушів, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Інгушетія (суб'єкт РФ), а також має значне поширення у прилеглих автономіях — Чечні та Північній Осетії.

Класифікація і чисельність носіїв

[ред. | ред. код]

Інгуська мова, разом з чеченською, належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.

Розмовляють інгуською мовою в світі приблизно 0,4 млн осіб, з них понад 9/10 — в Росії, решта — в країнах колишнього СРСР, зокрема понад 10 000 осіб у Казахстані, також у Туреччині. 164 особи з числа 455 інгушів Україні назвали інгуську рідною[1].

Характерні особливості інгуської мови

[ред. | ред. код]

Відмітними рисами інгуської мови є:

У морфології:
У синтаксисі:
У фонетиці:

Писемність і абетка

[ред. | ред. код]

На початку XX ст. інгуська мова мала писемність на основі арабської абетки. Після Жовтневої революції 1917 року писемність було перевено на латиницю19231928 рр. використовували власне інгуську абетку, у 19281937 рр. чечено-інгуську), зрештою 1938 року створено інгуську абетку на базі кирилиці.

Абетка 1923—1928 рр.

А а Æ æ Ä ä B b C c Č č D d E e
F f G g H h ɧ I i J j K k L l
M m N n Ņ ņ O o Ö ö P p Q q R r
S s Š š T t U u Ü ü V v X x X́ x́
Y y Z z Ž ž Ch ch Čh čh Kh kh Ph ph Th th
Qh qh Gh gh

Сучасна абетка

А а Аь аь Б б В в Г г ГӀ гӀ Д д Е е
Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Кх кх Къ къ
КӀ кӀ Л л М м Н н О о П п ПӀ пӀ Р р
С с Т т ТӀ тӀ У у Ф ф Х х Хь хь XӀ хӀ
Ц ц ЦӀ цӀ Ч ч ЧӀ чӀ Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я Яь яь Ӏ

Використання інгуської мови

[ред. | ред. код]

Інгуська — цілком сучасна мова, яка нарівні з російською має офіційний статус у Республіці Інгушетія; широко представлена в ЗМІ (на телебаченні і в пресі), щоправда, обмежено в Інтернеті.

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка інгушською мовою (переклав Хаджі-Бекір Муталієв)

ВАСКЕТ
Велча оаш дӀаволлалаш
Лакхача, цу гув тӀа,
Езача са Украинан
Шерача арен тӀа:
Яьржа яда уж аренаш,
Дода Днепр, лоамаш
Гуча,— хозаргйолча сона
Додаш цо ю гӀараш!
Сай мехкара моастагӀий цӀий,
Сийнца фордах тохаш,
Цо дихьача,— тӀаккха чехка
Уж аренаш, лоамаш
Дита водаргва со масса
Ламаз де цу далла.
Бакъда, из ха хьаотталца,
Вовзац сона даьла.
Со дӀаволла, тӀаккха гӀовтта,
ГӀабаш вӀашагӀдаха,
МоастагӀий из бирса во цӀий
Мукъаленах тоха!
ТӀаккха, шоай дезалла юкъе,
Мукъа, керда дахаш,
Во ца оалаш, кӀаьда аьле,
Со а виц ма велаш.

Джерело: Українська бібліотека

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Эргативная конструкция предложения в энциклопедии «Кругосвет» (рос.). Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 27 серпня 2008.

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]
Wikimedia Incubator
Wikimedia Incubator