Арчинська мова — Вікіпедія
Арчинська мова | |
---|---|
аршаттен чІат | |
Поширена в | Росія |
Регіон | Дагестан |
Носії | 1000 |
Писемність | кирилиця |
Класифікація | Північнокавказькі мови Нахсько-дагестанські мови Лезгінська група |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | aqc |
Арчинська мова — мова арчінців, одна з нахсько-дагестанських.
Арчинською мовою розмовляють жителі села Арчиб[ru] Чурадського району Дагестану (близько 1000 осіб)[1].
Донедавна мова була безписемною, але у 2006 році розроблено абетку на основі тієї, що діє для аварської мови.
Арчинська мова є багатою на звуки: 81 фонема. Іменник має 8 класів.
Донедавна арчинська мова була неписемною. У 2006 році група російських лінгвістів розробила писемність на базі аварської[2]. Нова кирилична писемність була використана разом із латинською орфографією, наближеною до МФА у тримовному арчинсько-російсько-англійському словнику, що був складений Суррейською морфологічною групою[3].
МДУ-кир, 2006 р. | Вимова за МФА | Мікаїлов К. Щ., 1967 р. | МДУ, Звєгінцев В. А., 1977 р. |
---|---|---|---|
А, а | /ä/ | а | а |
Аа, аа | /äː/ | а | ā |
АӀ, аӀ | /äˁ/ | аӀ | aI |
АаӀ, ааӀ | /äˁː/ | аӀ | āI |
Ы, ы | /ə/ | ы | ə |
Б, б | /b/ | б | b |
В, в | /w/ | в | w |
Г, г | /g/ | г | g |
Гв, гв | /ɡʷ/ | гв | g˳ |
Гь, гь | /h/ | гь | h |
Гъ, гъ | /ʁ/ | гъ | R |
Гъв, гъв | /ʁʷ/ | гъв | R˳ |
ГъӀ, гъӀ | /ʁˁ/ | гъ | RI |
Гъӏв, гъӏв | /ʁʷˁ/ | гъв | RI˳ |
Д, д | /d/ | д | d |
Е, е | /e̞/ | е | e |
Её, её | /e̞ː/ | е | ē |
ЕӀ, еӀ | /e̞ˁ/ | еӀ | eI |
Ж, ж | /ʒ/ | ж | ž |
Жв, жв | /ʒʷ/ | жв | ž˳ |
З, з | /z/ | з | z |
Зв, зв | /zʷ/ | зв | z˳ |
И, и | /i/ | и | i |
Ии, ии | /iː/ | и | ī |
ИӀ, иӀ | /iˁ/ | иӀ | iI |
Й, й | /j/ | й | j |
К, к | /kʰ/ | к | k |
Кк, кк | /kː/ | кк | k̅ |
Кв, кв | /kʰʷ/ | кв | k˳ |
Ккв, ккв | /kːʷ/ | ккв | k̅˳ |
КӀ, кӀ | /kʼ/ | кӀ | k’ |
Кӏв, кӏв | /kʼʷ/ | кӏв | k’˳ |
Къ, къ | /q͡χʼ/ | кь | q’ |
Къв, къв | /q͡χʼʷ/ | кьв | q’˳ |
Ккъ, ккъ | /q͡χːʼ/ | к̅ь | q̅’ |
КъӀ, къӀ | /q͡χʼˁ/ | кь | qI’ |
КкъӀ, ккъӀ | /q͡χːʼˁ/ | к̅ь | q̅I’ |
Къӏв, къӏв | /q͡χʰʷˁ/ | кьв | qI’˳ |
Ккъӏв, ккъӏв | /q͡χːʼʷˁ/ | к̅ьв | q̅I’˳ |
Кь, кь | /k͡ʟ̝̊ːʼ/ | к̅ьӀ | ǩ’ |
Кьв, кьв | /k͡ʟ̝̊ːʼʷ/ | к̅ьӏв | ǩ’˳ |
Л, л | /l/ | л | l |
Лъ, лъ | /ʟ̝̊/ | лъ | x̌ |
Ллъ, ллъ | /ʟ̝̊ː/ | л̅ъ | x̌̅ |
Лъв, лъв | /ʟ̝̊ʷ/ | лъв | x̌˳ |
Ллъв, ллъв | /ʟ̝̊ːʷ/ | л̅ъв | x̌̅˳ |
ЛӀ, лӀ | /k͡ʟ̝̊ʰ/ | лӀ | ǩ |
Лӏв, лӏв | /k͡ʟ̝̊ʰʷ/ | лӏв | ǩ˳ |
М, м | /m/ | м | m |
Н, н | /n/ | н | n |
О, о | /o̞/ | о | o |
Оо, оо | /o̞ː/ | о | ō |
ОӀ, оӀ | /o̞ˁ/ | оӀ | oI |
ОоӀ, ооӀ | /o̞ˁː/ | оӀ | ōI |
П, п | /pʰ/ | п | p |
Пп, пп | /pː/ | пп | p̅ |
ПӀ, пӀ | /pʼ/ | пӀ | pʼ |
Р, р | /r/ | р | r |
С, с | /s/ | с | s |
Сс, сс | /sː/ | с̅ | s̅ |
Св, св | /sʷ/ | св | s˳ |
Т, т | /tʰ/ | т | t |
Тт, тт | /tː/ | тт | t̅ |
ТӀ, тӀ | /tʼ/ | тӀ | t’ |
Тв, тв | /tʰʷ/ | тв | t˳ |
У, у | /u/ | у | u |
Уу, уу | /uː/ | у | ū |
УӀ, уӀ | /uˁ/ | уӀ | uI |
Х, х | /χ/ | х | x |
Хх, хх | /χː/ | х̅ | x̅ |
Хв, хв | /χʷ/ | хв | x˳ |
Ххв, ххв | /χːʷ/ | х̅в | x̅˳ |
XI, хӀ | /ʜ:/ | х̅I | H |
ХьӀ, хьӀ | /χˁ/ | х | xI |
ХхьӀ, ххьӀ | /χːˁ/ | х̅ | x̅I |
Хьӏв, хьӏв | /χʷˁ/ | хв | xI˳ |
Ххьӏв, ххьӏв | /χːʷˁ/ | х̅в | x̅I˳ |
Хъ, хъ | /q͡χʰ/ | хъ | q |
Хъв, хъв | /q͡χʰʷ/ | хъв | q˳ |
ХъӀ, хъӀ | /q͡χʰˁ/ | хъ | qI |
Хъӏв, хъӏв | /q͡χʰʷˁ/ | хъв | qI˳ |
Ц, ц | /t͡sʰ/ | ц | c |
Цв, цв | /t͡sʰʷ/ | цв | c˳ |
ЦӀ, цӀ | /t͡sʼ/ | цӀ | c’ |
ЦцӀ, ццӀ | /t͡sːʼ/ | ц̅I | c̅’ |
Ч, ч | /t͡ʃʰ/ | ч | č |
Чв, чв | /t͡ʃʰʷ/ | чв | č˳ |
ЧӀ, чӀ | /t͡ʃʼ/ | чӀ | č’ |
Чӏв, чӏв | /t͡ʃʼʷ/ | чӏв | č’˳ |
Ш, ш | /ʃ/ | ш | š |
Щ, щ | /ʃː/ | ш̅ | š̅ |
Шв, шв | /ʃʷ/ | шв | š˳ |
Щв, щв | /ʃːʷ/ | ш̅в | š̅˳ |
Э, э | /e̞/ | э | e |
Ээ, ээ | /e̞ː/ | э | ē |
ЭӀ, эӀ | /e̞ˁ/ | эӀ | eI |
- ↑ Ethnologue
- ↑ LangueDOC :: Archi :: Alphabet. www.philol.msu.ru. Процитовано 31 жовтня 2024.
- ↑ Dictionary of Archi - Surrey Morphology Group. www.smg.surrey.ac.uk. Процитовано 31 жовтня 2024.
- Chumakina, Marina (2014). Семантическое согласование в арчинском языке [Semantic agreement in Archi]. In Plungyan V.A. et al (eds), Язык. Константы. Переменные. Памяти Александра Евгеньевича Кибрика [Language. Constants. Variables. In memoriam of A.E. Kibrik], 454—470. St Petersburg: Aleteya (in Russian).
- Chumakina, Marina (2015). Archi. In Peter O. Müller, Ingeborg Ohnheiser, Susan Olsen & Franz Rainer (eds), Word formation: An international handbook of the languages of Europe (Handbooks of Linguistics and Communication Science, HSK40). Berlin: de Gruyter Mouton.
- Dirr, A. M. (1908). «Arčinskij jazyk». Sbornik materialov dlja opisanija mestnostej i plemen Kavkaza (in Russian). Tbilisi.
- Kaxadze, O. I. (1979). The Archi language and its relation to other Daghestan languages (in Georgian). Tbilisi: Mecniereba.
- Kibrik, Aleksandr E. (1972). «O formal'nom vydelenii soglasovatel'nyx klassov v arčinskom jazyke». Voprosy jazykoznanija (in Russian). 1: 124–31.
- Kibrik, Aleksandr E. (1977). Taksonomičeskaja grammatika (in Russian). vol. 2 of Opyt strukturnogo opisanija arčinskogo jazyka. Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Kibrik, Aleksandr E. (1977). Dinamičeskaja grammatika (in Russian). vol. 3 of Opyt strukturnogo opisanija arčinskogo jazyka. Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Kibrik, Aleksandr E. (1993). «Archi». In R. Smeets (ed.). Indigenous languages of the Caucasus. vol. 3. New York: Caravan Books. pp. 297—365.
- Kibrik, Aleksandr E. (1998). «Archi». In Andrew Spencer; Arnold M. Zwicky (eds.). The Handbook of Morphology. Blackwell Publishers. pp. 455—476.
- Kibrik, Aleksandr E.; Kodzasov, S. V.; Olovjannikova, I. P. & Samedov, D. S. (1977). Arčinskij jazyk. Teksiy i slovari (in Russian). Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Kibrik, Aleksandr E.; Kodzasov, S. V.; Olovjannikova, I. P. & Samedov, D. S. (1977). Opyt strukturnogo opisanija arčinskogo jazyka. Tom 1. Leksika. Fonetika (in Russian). Moscow: Izdatel'stvo moskovskogo universiteta.
- Mikailov, K. Š. (1967). Arčinskij jazyk (in Russian). Maxachkala.
- Xajdakov, S. M. (1967). «Arčinskij jazyk». Jazyki narodov SSSR (in Russian). vol. 4. Moscow: Nauka.