Джон Бергойн — Вікіпедія
Джон Бергойн | |
---|---|
англ. John Burgoyne | |
Народження | 24 лютого 1722[1][2][…] Sutton[d], Центральний Бедфордшир, Бедфордшир, Англія, Королівство Велика Британія |
Смерть | 4 серпня 1792[2] (70 років) або 4 червня 1792[1] (70 років) Лондон, Королівство Велика Британія[1] |
Поховання | Вестмінстерське абатство |
Країна | Королівство Велика Британія |
Освіта | Вестмінстерська школаd |
Звання | генерал-лейтенант |
Війни / битви | Семирічна війна, Війна за незалежність США, Війна за австрійську спадщину, Battle of Vila Velhad, Battle of Valencia de Alcántarad, Облога Бостонаd, Битва біля Банкер-Гіллd, Вторгнення у Квебек, Облога форту Тікондерога (1777), Битва під Саратоґою і Raid on Cherbourgd |
Діти | John Fox Burgoyned[4][5], Maria Sophia Burgoyned[4][5] і Charlotte Elizabeth Burgoyned[5] |
Автограф | |
Джон Бергойн у Вікісховищі |
Генерал Джон Бергойн (англ. John Burgoyne; 24 лютого 1722, Саттон, Бедфордшир, Королівство Великої Британії — †4 серпня 1792) — британський воєначальник, політик і драматург.
З 10 років відвідував престижну Вестмінстерську школу[en], як і багато офіцерів британської армії того часу. У серпні 1737 року Бергойн придбав комісію в Кінній гвардії. Незабаром він отримав прізвисько «джентльмен Джонні» і став відомим завдяки своїй стильній уніформі та загальному високому способу життя, через що він набрав великі борги. У 1741 році Бергойн продав свою комісію, ймовірно, щоб погасити борги за азартні ігри[6].
У квітні 1745 року Бергойн приєднався до щойно створеного 1-го королівського драгунського полку, як корнет. Тоді ж він отримав звання лейтенанта. У 1747 році Бергойну вдалося зібрати гроші, щоб придбати посаду капітана, але пізніше він продав посаду і поїхав з дружиною до Франції. Він багато подорожував та зацікавився новою французькою концепцією легкої кавалерії, виду військ, якого у Великій Британії ще не існувало[7]. Завершення війни в 1748 році перекреслило будь-яку перспективу подальшої активної служби.
Завдяки дружбі з лордом Стренджем Бергойн познайомився з сестрою Стренджа, леді Шарлоттою Стенлі, дочкою лорда Дербі, одного з провідних британських політиків. Після того, як Дербі відмовив у дозволі Бергойну одружитися з Шарлоттою, вони втекли разом і одружилися без його дозволу у квітні 1751 року.
У жовтні 1751 року Бергойн і його нова дружина вирушили жити в континентальну Європу. У Франції він познайомився та подружився з герцогом де Шуазель, який пізніше став міністром закордонних справ і керував зовнішньою політикою Франції під час Семирічної війни. В 1775 році Бергойни повернулися до Британії.
Брав участь у Війні за незалежність США. Він розробив схему вторгнення та був призначений командувати силами, які рухалися на південь від Канади, щоб відрізати Нову Англію від решти бунтівників та придушити повстання. Бергойн наступав з Канади, але його повільне просування дозволило американцям зосередити свої сили. Замість того, щоб прийти йому на допомогу відповідно до загального плану, британська армія в Нью-Йорку рушила на південь, з метою захопити Філадельфію. Бергойн провів дві невеликі битви під Саратогою, але був оточений американськими військами, після чого, 17 жовтня 1777 року капітулював під Саратогою разом з 6200-тисячним військом. Капітуляція Бергойна була переломним моментом у війні[8], адже стала приводом до вступу Франції у війну[9]. Після повернення Бергойна до Англії, він зазнав гострої критики, і більше ніколи не брав активного командування.
- Hans Graf: The dramatic works of General John Burgoyne. Fischer—Lehmann, Bern 1915
- Richard J. Hargrove: General John Burgoyne. University Press, Newark, N.J. 1983, ISBN 0-87413-200-2
- James D. Lunt: John Burgoyne of Saratoga. Harcourt Brace Jovanovich, London 1975
- Laurin Paine: Gentleman Johnny. The life of General John Burgoyne. Hale, London 1973
- Weddle, Kevin. The Compleat Victory: Saratoga and the American Revolution. — 544 p. — ISBN 978-0195331400.
- Morgan, Edmund S. (1956). The Birth of the Republic 1763–1789.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119336545 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ Weddle, 2021, с. 54.
- ↑ Stokesbury, James. BURGOYNE, JOHN (англ.). Dictionary of Canadian Biography. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2023.
- ↑ Morgan, с. 82—83.
- ↑ Springfield Armory. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 10 грудня 2014.