Джуді Коллінз — Вікіпедія

Джуді Коллінз
Judy Collins
Основна інформація
Повне ім'я	англ. Judith Marjorie Collins[1]
Дата народження	1 травня 1939(1939-05-01)[2][3][…] (85 років)
Місце народження	Денвер, Колорадо, США
Роки активності	1959 – наш час
Громадянство	США[1]
Професії	вулична виконавиця, авторка-виконавиця, композиторка, гітаристка, піаністка, акторка, співачка, студійна виконавиця, продюсерка, кінорежисерка
Освіта	Університет Колорадо у Боулдері[1], East High Schoold і MacMurray Colleged
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал, фортепіано, гітара
Мова	англійська
Жанр	Folk Americana country rock and roll pop
Членство	Американська академія мистецтв і наук[1]
Заклад	ЮНІСЕФ
Лейбли	Elektra Geffen/MCA Mesa Bluemoon/Rhino/Atlantic Wildflower Cleopatra[4]
Нагороди	Зал слави жінок Колорадоd (2006) Зал слави премії «Греммі»d (2002) Премія «Греммі» за найкращий запис етнічної музики або традиційного фолку (1968) "Spirit of Americana" Free Speech Awardd (2005) ASCAP Foundation Champion Awardd (2008)
У шлюбі з	Louis Nelsond
Брати, сестри	Holly Collinsd[1]
judycollins.com
Файли у Вікісховищі

Джуді Коллінз (англ. Judy Collins; 1 травня 1939, Денвер) — американська співачка, автор пісень і музикант, діяльність якої охоплює сім десятиліть. Режисер-документаліст, номінований на премію «Оскар» і лауреат премії «Греммі». Вона відома своїми еклектичними уподобаннями до матеріалів, які вона записує (до яких належать народна музика, кантрі, «show tunes», поп-музика, рок-н-рол і т.п.), за її громадську активність і за чіткість її голосу. Її дискографія складається з 36 студійних альбомів, дев'яти концертних альбомів, численних збірок, чотирьох святкових альбомів і 21 синглу.

Дебютний студійний альбом Коллінз «A Maid of Constant Sorrow» вийшов у 1961 році і складався з традиційних народних пісень. ЇЇ перший синглом, що потрапив у чарти (№ 97) був «Hard Lovin' Loser» з її п’ятого студійного альбому In My Life (1966), але композиція з її шостого студійного альбому «Wildflowers» (1967), «Both Sides, Now», – написана Джоні Мітчелл, – принесла Джуді міжнародне визнання. Сингл досяг 8 місця в чарті Billboard Pop Singles^[5] і приніс Коллінз її першу премію «Греммі» за найкраще фольклорне виконання.^[6] Вона досягла подальшого успіху завдяки своїм записам «Somday Soon», «Chelsea Morning» (що була також написана Мітчелл), «Amazing Grace», «Turn! Turn! Turn!» і «Cook with Honey».

Коллінз досягла найбільшого успіху в своїй кар'єрі, записавши пісню Стівена Сондхейма «Send in the Clowns» на свій десятий студійний альбом «Judith» (1975). Сингл досяг 36 позиції в чарті Billboard Pop Singles у 1975 році, а потім знову в 1977 році піднявся на 19 позицію, пробувши в чартах 27 тижнів поспіль і принісши їй номінацію на премію «Греммі» за найкраще жіноче поп-вокальне виконання. «Judith» також стане її найбільш продаваним студійним альбомом; він отримав Золотий сертифікат RIAA у 1975 році за продаж понад 500 000 копій і Платиновий у 1996 році за продаж понад 1 000 000 копій.

У 2017 році виконання Коллінз пісні «Amazing Grace» було відібрано для збереження в Національному реєстрі звукозаписів Бібліотекою Конгресу як таке, що має «культурне, історичне чи мистецьке значення».^[7] Того ж року вона отримала номінацію на премію «Греммі» за найкращий фолк-альбом за «Silver Skies Blue» з Арі Хестом.^[8]

У 2019 році у 80-річному віці вона посіла перше місце в американському чарті «Billboard» з альбомом «Winter Stories», записаним в дуеті з норвезьким співаком, автором пісень і гітаристом Йонасом Ф'єльдом за участю гурту Chatham County Line.^[9]

У 2022 році вона випустила свій перший студійний альбом із усім оригінальним матеріалом під назвою «Spellbound», і він приніс їй ще одну номінацію на Греммі за найкращий фолк-альбом.