Імператор Дзімму — Вікіпедія

Імператор Дзімму
яп. 神武天皇
Ім'я при народженні	яп. 彦火火出見
Народився	13 лютого 711 до н. е.[1] Такачіхо, Nishiusuki districtd, Префектура Міядзакі, Японія
Помер	не раніше 11 березня 585 до н. е. і не пізніше 9 квітня 585 до н. е. Кашіхара, Префектура Нара, Японія
Поховання	Unebiyama-no-Ushitora-no-Sumi-no-Misasagid
Країна	Японія
Місце проживання	Kashihara Shrined Miyazaki Jingūd
Діяльність	монарх
Знання мов	японська
Учасник	Jimmu's Eastern Expeditiond
Титул	імператор Японії
Посада	імператор Японії
Рід	Імператорський дім Японії
Батько	Уґаяфукі-аедзу но мікото[2]
Мати	Тамайорі хіме но мікото[2] або Тойотама-хіме[3]
Брати, сестри	Hiko Itsuse no Mikotod[2], Inai no Mikotod[2] і Mike Irino no Mikotod[2]
У шлюбі з	Himetataraisuzuhimed[2] і Ahiratsuhimed[2]
Діти	Tagishimimid[2], Hikoyai-no-mikotod[4], Kamuyaimimi-no-mikotod[2], Імператор Суйдзей[2] і Kishimi Mino Mikotod[4]
Медіафайли у Вікісховищі

Імператор Дзімму (яп. 神武天皇, じんむてんのう, дзінму тенно; 13 лютого 711 до н. е. — 9 квітня 585 до н. е.) — перший Імператор Японії, синтоїстське божество, легендарний полководець. Роки правління — 11 лютого 660 до н. е. — 9 квітня 585 до н. е.^[5]. Перший правитель Японського архіпелагу, якого найстаріша історична хроніка країни, «Записи про справи давнини», називає тенно — «Небесним господарем», Імператором Японії. Головна фігура японського фундаційного міфу.

Імена Імператора, що зустрічаються в «Записах про справи старовини» і «Анналах Японії».

Прижиттєві

• Хіко Хоходемі но мікото^[6] — «Князь-господар рису, що сходить».
• Сано но мікото^[7] — «Господар поля священного рису».
• Вака Мікену но мікото^[8] — «Молодий господар священної їжі».
• Хацу Кунісірасу сумера мікото^[9] — «Перший панівний господар Піднебесної».

Посмертне японське

• Каму Ямато Іваре хіко но мікото^[10] — «Божественний князь-господар Іваре в Ямато».

Посмертне китаїзоване

• Дзінму — «Божественний воїн».

За переказами «Записів про справи давнини» і «Анналів Японії» Дзімму народився близько 13 лютого 711 до н. е. Він був четвертим сином земного божества Уґаяфукі-аедзу — онука Нініґі но мікото з Високої небесної рівнини, що, своєю чергою, був онуком синтоїстської богині сонця Аматерасу^[11]. Матір хлопця Тамайорі була донькою морського божества і зналася на ворожінні^[12][13].

Початково Дзімму з родиною мешкав на півдні Японії, на території історичної провінції Хюґа. 697 до н. е. він став принцом свого народу і одружився із панною Ахірацу хіме^[13].

Дізнавшись, що на сході знаходиться добротна земля, він разом зі старшими братами здійснив туди похід. Його човни зупинялися на півночі Кюсю в Уса (菟狭) і Оканомінато (岡水門), в провінції Акі в Еномія (埃宮) й у краю Кібі в Такасімамія (高嶋宮). Прибувши до Наніви, в околиці сучасної Осаки, Дзімму подолав гору Ікома і зібрався увійти до регіону Ямато. Проте там його просування зупинили місцеві племена на чолі з Наґасуне Хіко. У боях із ними зазнав поранення старший брат правителя, Іцусе но мікото. Оскільки Дзімму був нащадком сонячної богині, він вирішив не воювати навпроти сонця у східному напрямку, рушивши до Ямато в обхід з півдня. Діставшись провінції Кії, правитель поховав свого старшого брата, який помер від ран, і насилу впорався із витівками божеств місцевості Кумано, які отруїли частину його війська. На щастя, богиня сонця Аматерасу послала до нього провідника — триногу ворону Ятаґарасу, яка довела Дзімму до району Уда в Ямато. Звідси він завоював усе яматоське плато, розбивши ворожі загони вождів Еукасі, Есікі, Ясо Такеру і Наґасуне Хіко, та заснував палац у Касіхара, де прийняв титул «небесного монарха» — Імператора Японії.

Згідно з хроніками, інтронізація Дзімму відбулась 11 лютого 660 до н. е.^[14], після чого він керував країною 76 років. Однак деталі його правління майже відсутні. Відомо лише, що він призначив до країв Ямато і Кацураґі своїх намісників — куні но міяцуко, та вшановував на горі Томі свою небесну праматір, богиню сонця.

Ще за перебування у краю Хюґа, Дзімму побрався із Ахірацу Хіме, яка народила йому Таґісімімі но мікото, але у Ямато він узяв за дружину доньку земного божества Котосіронусі но камі, Хіме Татара Ісудзу Хіме, яка стала першою Імператрицею Японії. Від неї народився Каму Нунакава Мімі но мікото, майбутній 2-й монарх Японії — імператор Суйдзей.

За «Записами про справи давнини» Дзімму прожив 127 років, а за «Анналами Японії» — 137 років. Його поховали на північному сході гори Унебі, на території сучасної префектури Нара.

Значна частина переказів, пов'язаних із Дзімму, сприймаються істориками як міфи, а не історичні факти. Чимало дослідників сумнівається у реальному існуванні цього правителя — його розглядають як збірний образ, створений японськію монархією для доведення давньості династії та легітимізації своєї влади ^[15]. Науковці здебільшого розглядають події пов'язані з Дзімму, особливо його східний похід, для реконструкції соціополітичної та релігійно-етнічної ситуації в Японії пізнішої доби — 5 і 6 століть н.е.

• Сини:

• Хіко Яї но мікото (яп. 日子八井命, 彦八井耳命, ひこやいのみこと)
• Каму Яї Мімі но мікото (яп. 神八井耳命, かむやいみみのみこと), засновник родів міяцуко на півночі Кюсю та Сінано.
• Каму Нунакава Мімі но мікото (神渟名川耳尊, 神沼河耳命, かむぬなかわみみのみこと), майбутній Імператор Суйдзей.

• Молодша дружина — Ахірацу Хіме (яп. 吾平津姫, 阿比良比売, あひらつひめ)

• Сини:

• Таґісі Мімі но мікото (яп. 手研耳命, たぎしみみのみこと)
• Кісу Мімі но мікото (яп. 岐須美美命, きすみみのみこと)

• Старші брати:

• Іцусе но мікото (яп. 五瀬命, いつせのみこと)
• Інаї но мікото (яп. 稲飯命, いなひのみこと)
• Мікену но мікото (яп. 御毛沼命, みけぬのみこと)

• День заснування держави

• (яп.) Кодзікі —Записи про справи старовини. Т.1. — Токіо, Токьо сьорін, 1870. // Національна парламентська бібліотека Японії [Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• (рос.) Свиток III. Небесный повелитель Каму-ямато-ипарэ-бико-но сумэра-микото. Государь Дзимму // Нихон сёки — Анналы Японии. Т. 1. (пер. Л. М. Ермаковой, А. Н. Мещерякова) — М. Гиперион. 1997

• Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
• Імператор Дзімму // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
• (яп.) 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.534—535.
• (яп.) 笠原英彦 『歴代天皇総覧 : 皇位はどう継承されたか』 (Касахара Хідехіко. Збірник Імператорів Японії: як успадковувався монарший титул) 東京、中央公論新社、2001.
• (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети») 東京、学研 、2003.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Дзімму

• (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• (яп.) Родина Імператора Дзімму
• Дзімму — божий засновник імператорської династії. Японська міфологія. web.archive.org. 22 липня 2018. Процитовано 10 лютого 2021.