Довжок (Кам'янець-Подільський район) — Вікіпедія

село Довжок
Хата село Довжок
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський
Тер. громада	Кам'янець-Подільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA68020110030058116
Основні дані
Населення	4589
Площа	6,101 км²
Густота населення	698,74 осіб/км²
Поштовий індекс	32343
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°40′46″ пн. ш. 26°31′35″ сх. д. / 48.67944° пн. ш. 26.52639° сх. д. / 48.67944; 26.52639
Місцева влада
Адреса ради	32343, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Довжок
Карта
Довжок
Довжок
Мапа
Довжок у Вікісховищі

Довжок — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Входить до складу Кам'янець-Подільської міської територіальної громади.

Довжок з польської мови - длужек, тобто довгий.

Довжок розташований на західній околиці міста Кам'янець-Подільський та є приміським селом межуючи з Підзамчем, неподалік за селом бере свій початок річка Кармалітанка. Через село проходить автошлях регіонального значення Р48, також за селом проходить автошлях національного значення Н03.

Власником села був Кшиштоф Жевуський — батько Станіслава Бейдо Жевуського.^[1]

27 серпня (8 вересня) 1862 року внаслідок скасування кріпацтва введено в дію статутну грамоту для селян Довжка.

В 1917 році Довжок входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни пережили сталінський геноцид.

25 березня 1944 року в Довжок увійшли радянські війська. Того ж дня в село прибув генерал Дмитро Лелюшенко. Втім, село після цього ще було відвойоване гітлерівцями. Остаточно Червоною Армією село визволено від нацистів 2 квітня 1944 року. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Довжок був районним центром до 5 грудня 1944 року, коли перенесли райцентр у місто Кам'янець-Подільський.^[2]

У травні 1950 року на хуторі Козак у господарстві Павла Грабовського чекісти виявили криївку, звідки вилучили документи Кам’янець-Подільського надрайонного проводу ОУН.

10 березня 1960 року до складу села Довжок ухвалами Хмельницького облвиконкому включено села Козак (нині північно-західна околиця Довжка) і 1 березня 1963 року Жабинці (нині південна частина Довжка).

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

12 січня 1996 року в оселі мешканців Довжка прийшов природний газ.

10 листопада 2002 року у Довжку освячено хрест на церкві Різдва Пресвятої Богородиці, відкрито та освячено новозбудовану каплицю на честь ікони Божої Матері Почаївської.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання Кам'янець-Подільської міської ради обласного значення та Колибаївської і частини Довжоцької сільських територіальних громад село увійшло до складу Кам'янець-Подільської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

20 серпня 2023 року селі Довжок на Кам’янеччині парафія церкви Різдва Пресвятої Богородиці перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.

На початок 1914 року на Довжку нараховувалось 303 двори і 1197 жителів.

За даними на 2011 рік: дворів — 1554, мешканців — 4589 (найбільше село Кам'янець-Подільського району).

Станом на 2015 рік населення становить 4263 особи.

Найпоширенішими фаміліями у селі є: Мельник — 1.1 %, Волощук — 0.9 %, Головатий — 0.5 %, Дубінський — 0.4 %, Павлюк — 0.4 %, Гуменюк — 0.4 %, Коваль — 0.4 %.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

На території села розміщено Довжоцький спиртовий завод, який виробляв спирт, дріжджі, вуглекислоту. Це підприємство вважається одним з найстаріших підприємств харчової промисловості України.

Заказник «Довжоцький» знаходиться поблизу с. Довжок і займає 665 га площі. Це гарний лісовий масив з типовою рослинністю і з типовими дубово-грабовими ділянками, де зростають у другому ярусі липа серцелиста, клен гостролистий, ясен, у підліску зустрічаються ліщина, кизил, гордовина. Трав'яна рослинність відображає типові угруповання подільських лісів за участю осоки волосистої, зірочника звичайного, копитняка європейського, підмаренника запашного, яглиці звичайної. З ранньої весни у лісі квітують ефемероїди (проліска дволиста, рясти середній і порожнистий, анемони жовтецева і дібровна, рівноплідник рутвицелистий) та ранньовесняні види (печіночниця благородна, зірочки жовті, пшінка весняна, медунки темна і лікарська, арум Бестера). Із червонокнижних видів тут можна зустріти булатку великоквіткову, гніздівку звичайну, любку дволисту, коручки чемерникоподібну і пурпурову, лілію лісову.

Село Довжок лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Зовнішні відеофайли
	1. Чому українці досі будують російські храми? // «Обличчя Незалежності»

• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).
• Церква Вістка миру .
• Каплиці.

Село має аматорську футбольну команду «Левада» (Довжок), яка періодично грає чемпіонаті Кам’янець-Подільського району з футболу.^[4]

У селі народилися:

• Петро Миколайович Бучинський (12 лютого 1852 — 18 вересня 1927) — український зоолог,
• Микола Олександрович Кушніров (20 серпня 1945) — народний депутат України (1998—2002),
• Микола Миколайович Лозинський (1929 — 25 вересня 1972) — заслужений машинобудівник УРСР,
• Михайло Євстафійович Сімашкевич (20 листопада 1961) — міський голова Кам'янця-Подільського (від 2010 по 2020 роки),
• Твердохліб Анатолій Миколайович (1944 – 2009) — заслужений працівник культури (2000), художній керівник народного оркестру сопілкарів «Фольклор» при Кам’янець-Подільському підприємстві УТОС,
• Бура Лукія — відома вишивальниця. У своїх вишивках використовує елементи старовинних подільських візерунків, вносячи у кожен витвір щось своє, притаманне лише її уяві,
• Калинович Іван Олексійович — український живописець, монах-василіянин.
• Вадим Юрійович Тимощук (25 вересня 2001) — український військовий, командир інженерно-саперної роти 118 окремої механізованої бригади.^[5]

• Хілкова Ганна Михайлівна — власниця Довжоцького ключа, фундаторка нової будівлі церкви у селі Довжок.

• Довжок // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 359.
• Недобыльский Александр. Введение уставной грамоты между крестьянами селения Должка Каменецкого уезда // Подольские епархиальные ведомости. — 1862. — № 18 (15 сентября). — Неофициальная часть. — С. 598—601.
• Гарнага І. Не той тепер Довжок // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1966. — 16 листопада. — С. 4.
• Гарнага І. Звідки пішла назва. Довжок. Думанів // Прапор Жовтня. — 1971. — 27 листопада. — С. 4.