Ленівка — Вікіпедія
село Ленівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Китайгородська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020130090083364 ![]() |
Основні дані | |
Населення | 69 |
Площа | 0,275 км² |
Густота населення | 250,91 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32392 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°39′16″ пн. ш. 26°52′1″ сх. д. / 48.65444° пн. ш. 26.86694° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32385, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Китайгород, вул.Центральна,70 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Ле́нівка — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Первісна назва поселення Пасіки. При окупації комуністами назване, практично як і все в ті часи, на честь вождя пролетаріату. Коли сталася заміна літер і село замість Ленінки отримало видозміну вигляді Ленівки, важко сказати. Вихідці з місцевих країв досі називають це поселення Ленінкою, хоча добре було би вернути стару назву - Пасіки.
Село Ленівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 22 кілометри автодорогами від міста Кам'янець-Подільський. Неподалік Ленівки тече річка Студениця.
Територія, на якій сьогодні знаходиться село Ленівка, на початку ХХ століття належала панам. Як розповідають старожили, колись на цьому місці пани тримали пасіку, звідси й перша назва хутора Пасіки. До приходу радянської влади життя поселення кипіло у Совиному яру. Саме там жили й працювали люди, діяла паперова фабрика і гуральня. В часи колективізації панські маєтки почали використовувати для інших потреб, а землі колишньої пасіки роздали людям під дачні ділянки. Ось так, на початку 20-их років XX століття, з’являється нове поселення. Село рахується наймолодшим населеним пунктом громади.[1]
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади[2], до цього органом місцевого самоврядування була Китайгородська сільська рада.
Станом 2017 рік на все село мешкає лише декілька сімей, їхні промисли – бджільництво та збір грибів.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[3]
У 2015 році в селі мешкало 59 осіб, у 2017 році нараховувалось уже 58 осіб.
- Церква Свято-Дмитр. (вул. Північна, 1А, УПЦ МП)
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
- Поділля — історико-географічна область.
- ↑ ГРОМАДА, БАГАТА НА ТАЛАНТИ І БІДНА НА НАСЕЛЕННЯ.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.