Донецький — Вікіпедія
селище Донецький | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Алчевський район |
Тер. громада | Кадіївська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44020050100070686 |
Основні дані | |
Засновано | 1904 |
Статус | із 1963 року |
Площа | 5.35 км² |
Населення | ▼3783 (01.01.2011)[1] |
Густота | 707 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 93890 |
Телефонний код | +380 6446 |
Географічні координати | 48°42′00″ пн. ш. 38°40′23″ сх. д.H G O |
Водойма | Лугань
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Водопровід |
До станції: | 2 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 51 км |
- автошляхами: | 60 км |
Селищна влада | |
Адреса | 93890, Луганська обл., Кіровська міськрада, смт Донецький, вул. Шевченко, 27 |
Карта | |
Донецький у Вікісховищі |
Доне́цький — селище в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.[2]
Колишні назви: селище Каменувате −1902-1904 рр., селище Петроградо-Донецьке −1910 р.
Сусідні населені пункти: селища Голубівське і Березівське на південному заході, місто Кіровськ на півдні, села Весняне, Дачне, селище Сентянівка на південному сході, село Жолобок на північному сході.
Селище виникло в 1902 році під назвою рудник Кам'януватий. У 1905 році на руднику відбулися заворушення — обурені знущаннями, каторжними умовами праці, робочі вбили підприємця. У 1910 році шахту № 6-7 рудника купило у французьких підприємців Петро-Донецьке акціонерне товариство, згодом і селище стало називатися Петро-Донецьким.
31 жовтня 2014 року проросійські бойовики обстріляли селище Донецький, здійснюючи обстріл з боку міста Стаханов. Снаряди влучили у приватний будинок, через обстріл загинула сім'я — троє людей, серед них — маленька дитина[3]. Від пострілу снайпера загинув сержант Вінницького полку Нацгвардії Олександр Колівошко.
4 липня 2015-го загинув сержант Дмитро Демковський під час проведення планового нарощування мінно-вибухових загороджень (підрив на міні) біля 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу Донецького. При спробі евакуації важкопораненого солдата Романа Цапа під час повторного вибуху загинули молодший сержант Іван Смоляр, солдати Дмитро Ковшар, Артем Романов.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 2381 | 49.93% |
українська | 2368 | 49.65% |
білоруська | 12 | 0.25% |
румунська | 4 | 0.08% |
інші/не вказали | 4 | 0.09% |
Усього | 4769 | 100% |
В поселенні народився:
- Миколайчук Олег Вікторович (нар. 1965) — український драматург, кіносценарист та журналіст.
- Уваров Петро Васильович (1910—1979) — радянський військовик, віце-адмірал.
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ У результаті артобстрілу бойовиків на Луганщині загинула сім'я. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2014.
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |