Донецький — Вікіпедія

селище Донецький
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Тер. громада Кадіївська міська громада
Код КАТОТТГ UA44020050100070686
Основні дані
Засновано 1904
Статус із 1963 року
Площа 5.35 км²
Населення 3783 (01.01.2011)[1]
Густота 707 осіб/км²;
Поштовий індекс 93890
Телефонний код +380 6446
Географічні координати 48°42′00″ пн. ш. 38°40′23″ сх. д.H G O
Водойма Лугань


Відстань
Найближча залізнична станція: Водопровід
До станції: 2 км
До обл. центру:
 - залізницею: 51 км
 - автошляхами: 60 км
Селищна влада
Адреса 93890, Луганська обл., Кіровська міськрада, смт Донецький, вул. Шевченко, 27
Карта
Донецький. Карта розташування: Україна
Донецький
Донецький
Донецький. Карта розташування: Луганська область
Донецький
Донецький
Мапа

Донецький у Вікісховищі

Доне́цький — селище в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.[2]

Назва

[ред. | ред. код]

Колишні назви: селище Каменувате −1902-1904 рр., селище Петроградо-Донецьке −1910 р.

Географія

[ред. | ред. код]

Сусідні населені пункти: селища Голубівське і Березівське на південному заході, місто Кіровськ на півдні, села Весняне, Дачне, селище Сентянівка на південному сході, село Жолобок на північному сході.

Історія

[ред. | ред. код]

Селище виникло в 1902 році під назвою рудник Кам'януватий. У 1905 році на руднику відбулися заворушення — обурені знущаннями, каторжними умовами праці, робочі вбили підприємця. У 1910 році шахту № 6-7 рудника купило у французьких підприємців Петро-Донецьке акціонерне товариство, згодом і селище стало називатися Петро-Донецьким.

31 жовтня 2014 року проросійські бойовики обстріляли селище Донецький, здійснюючи обстріл з боку міста Стаханов. Снаряди влучили у приватний будинок, через обстріл загинула сім'я — троє людей, серед них — маленька дитина[3]. Від пострілу снайпера загинув сержант Вінницького полку Нацгвардії Олександр Колівошко.

4 липня 2015-го загинув сержант Дмитро Демковський під час проведення планового нарощування мінно-вибухових загороджень (підрив на міні) біля 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу Донецького. При спробі евакуації важкопораненого солдата Романа Цапа під час повторного вибуху загинули молодший сержант Іван Смоляр, солдати Дмитро Ковшар, Артем Романов.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
російська 2381 49.93%
українська 2368 49.65%
білоруська 12 0.25%
румунська 4 0.08%
інші/не вказали 4 0.09%
Усього 4769 100%

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

  • Миколайчук Олег Вікторович (нар. 1965) — український драматург, кіносценарист та журналіст.
  • Уваров Петро Васильович (1910—1979) — радянський військовик, віце-адмірал.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. У результаті артобстрілу бойовиків на Луганщині загинула сім'я. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2014.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]