Другий залізничний театр — Вікіпедія

Другий залізничний театр — драматичний театр при Південно-Західної залізниці, що діяв у 1918—1927 роках. В театрі працювала ціла плеяда відомих на той час і в майбутньому діячів українського театру.

У січні 1918 року був створений Другий Залізничний театр (інші назви — «Конюшня» та «Театр під мостом»). Спершу він працював на Хрещатику, 7 (у Клубі службовців Управління Південно-Західної залізниці). А згодом перемістився на Залізничну колонію, у будівлю 14-ї дільниці служби залізниці. Споруду називали «Конюшня», тож таку назву мав і театр. У грудні 1919 року офіційно отримав назву і офіційне визнання як Другий залізничний театр.

Трупу очолювали спершу Р. Пушечніков (січень-весна 1918), К. Чумаченко (весна 1918—1920), Ілля Березняк (1920—1923), знову К. Чумаченко (з 1923). У 1923—1926 в театрі працювали Панас Саксаганський як режисер і актор та Микола Садовський. Тоді ж його перейменовано на Український пересувний театр. Припинив існування 1927 року.

• Наталка Полтавка І. Котляревського
• Шельменко-денщик, Сватання на Гончарівці Г. Квітки-Основ'яненка
• «Невольник» за Т. Шевченком
• «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького
• Сто тисяч, Мартин Боруля, Безталанна, Наймичка І. Карпенка-Карого
• «Про що тирса шелестіла» С. Черкасенка
• «Хмари» О. Суходольського

• В. Бондарівна
• М.Братерський
• А. Войцехівська
• Микола Гурський
• О. Липківський
• Д. Луцький
• Ганна Прядченко
• М. Руденко
• В. Руденко
• Є. Сичова
• Володимир Смірнов
• К. Станкевич
• П. Станкевич
• Ю. Троянець
• М. Юрченко

• Другий залізничний театр // Київ: енциклопедичний довідник. — 1981. — с. 239