Дяченко — Вікіпедія

Дяченко
ПпрізвищеWD:
Фонетичні алгоритми (англ.)

Пошук сторінокякі починаються з

містять

у Вікіданих:посилання:

Дяче́нко (значення: «син дяка») — українське прізвище; білоруський аналог — Дзяченко (від «дзяк»). Під упливом російської мови прізвище нерідко спотворюється до Дьяченко (від рос. дьячок). Слово «дяк» очевидно запозичене через церковнослов'янську з грецького «служка» — «диякос» (грец. διάκος, від «дияконос» грец. διάκονος, початкова етимологія якого не зовсім ясна).[1] Станом на 2013 рік в Україні зареєстровано 23226 носіїв.[2]

А
  • Дяченко Анна Сергіївна (1982) — українська вершниця, заслужений майстер спорту України.
  • Дяченко Артур Олегович — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
В
Г
Д
І
К
Л
М
О
П
С
Т
Ф
Ю
Я
подвійні прізвища
  • Дяченко-Цах Оксана Іллівна (1960—2001) — український графік.
  • Дяченко-Мальчик Олег Вікторович (1974—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови: В 7 т. — Т. 2: Д–Копці / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Наукова думка, 1985. — 572 с. [1] [Архівовано 8 березня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Дяченко
  3. Указ президента України 614—2019. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  4. Указ президента України 537/2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 24 березня 2021.
  5. Указ президента України 335/2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  6. Указ Президента України 270—2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 31 січня 2021.
  7. Олег Дяченко-Мальчик. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 10 липня 2017.