French
DeutschДяченко Віктор Гаврилович — Вікіпедія
| Віктор Гаврилович Дяченко | |||
|---|---|---|---|
 Підполковник | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 14 квітня 1892 с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія | ||
| Смерть | 26 квітня 1971 (79 років) Лейк-Дженева | ||
| Громадянство | .svg){kind=small} УНР | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність | УНР | ||
| Командування | |||
| курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Віктор Гаврилович Дяченко (* 14 квітня 1892, с. Березова Лука, Миргородський повіт, Полтавська губернія (тепер Петрівсько-Роменська сільська громада, Миргородський район, Полтавська область) — † 26 квітня 1971 — підполковник Армії УНР, курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців, член Союзу гетьманців-державників (на еміграції), Військовий отаман Українського вільного козацтва (1967—1971).
Брат Петра Дяченка.
Закінчив реальну школу в місті Ромни на Полтавщині (1913) та Віленську військову школу.
Брав участь у Першій світовій війні. З 8 серпня 1914 року — рядовий 10-го гусарського Інгерманландського полку, з 1 вересня 1915 року — прапорщик 13-го Фінляндського стрілецького полку, 10-го гусарського Інгерманландського полку, з 2 лютого 1918 року — штаб-ротмістр російської царської армії. 12 лютого 1918 р. звільнений у запас у російської армії.
У 1918 р. було мобілізовано урядом Гетьмана України на службу до 33-го Охтирського полку Армії Української Держави. Віктор Гаврилович Дяченко був командиром Окремого куреня Республіканського війська (м. Ромни, листопад 1918).
У 1919 р. — організатор повстанського руху на Полтавщині. З приходом Денікіна був проти волі мобілізований у Добровольчу армію, з якої втік і пробрався до Польщі, де на початку січня 1920 р. був інтернований і відправлений до табору Ланцут. З квітня 1920 р. — курінний 1-го кінного полку Чорних запорожців («чорношличників»).
Протягом 1967—1971 рр. — Військовий отаман УВК, останні роки прожив на Козацькому хуторі біля м. Лейк-Дженева, штату Вісконсин, США.
Помер 26 квітня 1971 р., похований на цвинтарі в м. Лейк-Дженева, штату Вісконсин, США.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
 | Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
