Ейдур Ґудьйонсен — Вікіпедія

Ейдур Ґудйонсен
Особисті дані
Повне ім'я	Ейдур Смарі Гудьйонсен
Народження	15 вересня 1978(1978-09-15) (46 років)
	Рейк'явік,  Ісландія
Зріст	185 см
Вага	82 кг
Громадянство	Ісландія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1995 «Валюр» 17 (7) 1995—1997 ПСВ 13 (3) 1998 «Рейк'явік» 6 (0) 1998—2000 «Болтон Вондерерз» 55 (18) 2000—2006 «Челсі» 182 (54) 2006—2009 «Барселона» 72 (10) 2009—2010 «Монако» 9 (0) 2010 «Тоттенгем Готспур» 11 (1) 2010—2011 «Сток Сіті» 4 (0) 2011 «Фулхем» 10 (0) 2011—2012 АЕК 10 (1) 2012—2013 «Серкль Брюгге» 13 (6) 2013—2014 «Брюгге» 46 (7) 2014—2015 «Болтон Вондерерз» 21 (5) 2015 «Шицзячжуан Юнчан» 14 (1) 2016 «Молде» 13 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996—2016 Ісландія 88 (26)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2019—2020 Ісландія (U-21) (помічник) 2020 «Гапнарф'єрдюр» 2020—2021 Ісландія (помічник) 2022 «Гапнарф'єрдюр»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Ейдур Ґудйонсен у Вікісховищі

Е́йдур Сма́рі Ґу́дйонсен (Ейдюр Смарі Ґудйонсен, ісл. Eiður Smári Guðjohnsen, 15 вересня 1978(19780915), Рейк'явік) — ісландський футболіст. Найкращий бомбардир в історії збірної Ісландії^[1], один з найкращих ісландських футболістів усіх часів. Син футболіста Арнора Ґудьйонсена, дядько гандболіста Арона Пальмарссона. Після завершення кар'єри гравця — футбольний тренер.

Розпочав професіональну кар'єру в ісландській команді «Валюр» (Рейк'явік). У товариському матчі Естонії з Ісландією, який відбувся в Таллінні 24 квітня 1996 року, увійшов до історії футболу тим, що в другому таймі на полі замінив свого батька, Арнора Ґудйонсена. Це був перший міжнародний офіційний поєдинок, в якому одночасно брали участь батько й син.

Грав за голландський ПСВ (Ейндговен) та ісландський КР (Рейк'явік). Протягом 1998—2000 років забив 18 м'ячів за «Болтон Вондерерз» і в липні 2000 перейшов до «Челсі». Там Ґудйонсен провів 6 сезонів, був одним з ключових гравців команди, двічі став чемпіоном Англії (2005 і 2006) та виграв Кубок англійської ліги у 2005 році.

Улітку 2006 року перейшов до «Барселони», ставши першим ісландцем, який виступав у цьому клубі. Володар Суперкубка Іспанії 2006 і «пентатрика» 2009 року: чемпіон, володар Кубка та Суперкубка Іспанії 2009, переможець Ліги чемпіонів 2009, володар Суперкубка УЄФА 2009.

Перед сезоном 2009/10 підписав контракт із французьким «Монако», але не зумів закріпитися в команді, тому другу половину сезону провів в оренді в «Тоттенгем Хотспур».

Одружений. Разом з дружиною Раґнгільдур виховують 3 синів. Двоє з них, Андрі та Свейнн, грають у дитячій академії «Барселони».

Челсі

• Прем'єр-ліга: 2004–05, 2005–06
• Суперкубок Англії: 2000, 2005
• Кубок Футбольної ліги: 2004–05

Барселона

• Ла-Ліга: 2008–09
• Кубок Іспанії: 2008–09
• Суперкубок Іспанії: 2006, 2009
• Ліга чемпіонів УЄФА: 2008–09
• Суперкубок УЄФА: 2009

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ейдур Ґудьйонсен

• Дані на сторінці «Тоттенгема» [Архівовано 4 лютого 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Дані на сторінці «Монако»^{[недоступне посилання з липня 2019]} (фр.)
• Статистики на footballdatabase.com [Архівовано 23 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Статистика ігор за збірну [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)