French
DeutschЕйхельман Отто Оттович — Вікіпедія
| Отто Ейхельман | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 квітня 1854 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 21 листопада 1943[1] (89 років)  Прага, Протекторат Богемії і Моравії |
| Діяльність | адвокат, правник, викладач університету, політик, державний службовець |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Галузь | правознавство[2], міжнародне право[2], конституційне право[2], адміністративне право[2], rights in politicsd[2], історія держави права[2], Регіональна політика[2] і державна служба[2] |
| Заклад | Київський університет Український вільний університет Українська господарська академія |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] |
| Відомий завдяки: | розробка Конституції УНР |
 Ейхельман Отто Оттович у Вікісховищі | |
О́тто О́ттович Е́йхельман (27 квітня 1854, Санкт-Петербург, Російська імперія — 12 лютого 1943, Прага, Протекторат Богемії і Моравії) — український громадсько-політичний і державний діяч, вчений-правознавець, професор Київського університету, Українського вільного університету. Автор проєкту Конституції УНР та «Програм для складання Зводу законів для звільненої України».
Народився 27 квітня 1854 р. в м. Санкт-Петербурзі. Закінчив юридичний факультет Дерпського університету (1875). У 1880 р. захистив докторську дисертацію з міжнародного права. З 1882—1920 р. — професор кафедри загальної історії права та міжнародного права на юридичному факультеті Київського університету.
У 1880—1882 р.р. працював доцентом, потім професором держ. та адм. права Демидовського юридичного ліцею в м. Ярославлі: тут же у 1880 р. захистив докторську дисертацію. Від квітня 1882 р. працював у Київському університеті: завідувач кафедри історії; у 1883 р. очолив кафедру міжнародного права; від 1905 р. — декан юридичного факультету. У 1908—1913 роках — директор Київського комерційного інституту.
Брав участь в урядах Української Народної Республіки. У 1918 р. працював в міністерствах торгівлі і промисловості та закордонних справ. У 1918—1920 роках — товариш міністра закордонних справ УНР.
Для потреб УНР розробив проєкт Конституції, в основу якої поклав драгоманівську ідею про державу, як «спілку громад».
Над проєктом Конституції УНР Отто Ейхельман почав працювати на початку 1918 р. Цей документ, став своєрідним підсумком конституційно-правових поглядів Ейхельмана. Метою розробки та введення конституції, на переконання вченого, було встановити такий державний устрій, який «цілком відповідатиме потребам всіх народних мас і вищій духовній та економічній культурі в країні». Принципового значення О. Ейхельман надавав питанням конституційно-правового регулювання здійснення безпосередньої демократії. Цей документ містить 345 пунктів, а його особливістю є обґрунтування федерально-державного устрою України. Запропонований проєкт Основного закону не здобув достатньої кількості прихильників серед членів конституційної комісії та Національної Ради. Лише кілька з них підтримали проєкт Ейхельмана, посилаючись на його цікаві елементи юридичного та адміністративного характеру.
У 1921 р. він емігрує до Чехословаччини. Працював в Українському вільному університеті (Прага,1921—1943) та в Українській господарській академії (Подєбради, 1922—1936). З відкриттям у Празі Українського Інституту громадознавства (1924) став дійсним членом секції соціології, а з 1926 р. заступником директора інституту. Його соціологічні погляди формувалися під впливом концепції «психологічних впливів» Вільгельма Вундта, ідей філософії природного права та біхевіористської соціологічної традиції.
Помер Отто Ейхельман 12 лютого 1943 р. в м. Празі.
«Історія іноземних законодавств» (1884), «Програма курсу міжнародного права» (1885), «До питання історії міжнародного права» (1886), «Конспект лекції з міжнародного права» (1887), «Замітки про міжнародні трактати і міжнародне приватне право. Історичний нарис учень про право і державу» (1892), «Нарис із лекції з міжнародного права» (1909). Уклав збірник міжнародних договорів, підписаних Росією. Брав участь у підготовці проєкту Конституції Російської Імперії, розробив проєкт виробничого закону. Автор проєкту Конституції УНР та «Програм для складання Зводу законів для звільненої України».
- У листопаді 2021 року рішенням Київради вулицю Костюка було названо на честь професора Ейхельмана.[3]
- В. І. Головченко. Ейхельман Отон Отонович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Список видатних діячів Української Народної Республіки[недоступне посилання з травня 2019]
- Ейхельман [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія: В 6 т. /Редкол.: Ю70 Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ш. «Укр. енцикл.», 1998. Т. 2: Д-Й. — 1999. — 744 с: іл..ISBN 966-7492-02-8 ISBN 966-7492-00-1
- Яневський Д. Б Загублена історія втраченої держави ./ Худож.-оформлювач І. В. Осіпов. — Харків: Фоліо, 2009.— 252с. — (Історичне досьє).ISBN 978-966-03-4733-5.
- Я. Б. Турчин Отто Ейхельман постать на зламі століття / Політологічний дискурс, Львів-2010 р. ISBN 978-966-553-967-4
- Я. Б. Турчин. Державотворчі ідеї О. Ейхельмана: еволюція інституційних намірів політики // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук//Спеціальність 23.00.01- теорія та історія політичних наук, Львів — 2011.
- В. М. Піча, І. І. Доцяк, Д. Є. Забзалюк. Хто є хто в західній та вітчизняній соціології / Навчальний соціологічний словник для студентов / Видавництво «Світ» Львів — 1999. ISBN 5-7773-0937-2
- [[https://web.archive.org/web/20190228004114/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9367 Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] Ейхельман О. Проект Конституції — основних державних законів — Української Народньої Республіки / проф. О. Ейхельман. — Київ ; Тернів: Вид-во С. У. Д., 1921. — 96, VIII с.]